Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Геннадій Ткачук, для Главкому
23.07.2014 15:55
Іменні квитки - неповага до фундаментальних прав людини
До мене, як до народного депутата України, постійно звертаються громадяни із проханням посприяти у відміні практики іменного продажу квитків та пред’явлення документу, що посвідчує особу, при посадці до поїзда.
До мене, як до народного депутата України, постійно звертаються громадяни із проханням посприяти у відміні практики іменного продажу квитків та пред’явлення документу, що посвідчує особу, при посадці до поїзда.
Такий механізм, що був ведений в дію в березні 2013 постановою КМУ №160 року нібито для боротьби із спекуляціями, створює багато незручностей для пасажирів і працівників «Укрзалізниці», призводить до зайвих витрат часу і ресурсів, та численних конфліктних ситуацій.
Аналогічний порядок на «Укрзалізниці» запроваджували у 2004 році, але у 2007 році його скасували, пояснивши відміну тим, що за три роки «паспортний режим» спричинив значні незручності для пасажирів і не приніс очікуваного ефекту.
Іменні залізничні квитки були частиною тотальної системи стеження і запроваджувалися злочинним режимом для спостереження за переміщеннями громадян та убезпечення від масових акцій протесту. За допомогою системи "паспортного контролю" на залізниці блокувалося придбання квитків «неблагонадійними особами», їх також висаджували із потягів - це відбувалося в багатьох містах України з моменту введення системи в дію.
Існування системи контролю за пересуваннями громадян характерне для поліцейських, а не демократичних держав, де поважають й дотримуються прав людини. Ставлення держави до усіх пасажирів, як до потенційних правопорушників є принизливим – воно свідчить, що органи державної влади будують свою діяльність на принципах неповаги та порушення фундаментальних прав людини.
Зазначений порядок є неправомірним і обмежує свободи людини, порушує право на приватне життя, гарантоване Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини. Він істотно обмежує свободу пересування, адже особа, яка, наприклад, втратила документи, не може скористатися залізничним транспортом. Законодавство чітко визначає, що свобода пересування не може обмежуватися через відсутність тих чи інших документів.
Система іменних залізничних квитків не лише створила незручності пасажирам, але й додала зайвого клопоту залізничникам. Збільшилися черги до залізничних кас, оскільки подвоївся час продажу квитка через необхідність введення касиром даних про особу, а під час посадки провідники виконують невластиві їм функції перевірки документів, що посвідчують особу.
В той же час іменні квітки не заважають спекуляції – перекупники, які діють в зговорі з касирами, за декілька хвилин приносять пасажиру необхідний квиток із потрібним прізвищем.
Із перекупниками і спекуляціями потрібно боротися за допомогою кращої організації руху потягів, додаткових поїздів, вдосконалення системи продажу проїзних документів, в тому числі електронних, та запровадження сучасних технологій.
Зважаючи на викладене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати Постанову №160 від 6 березня 2013 року «Про внесення змін до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом».
Такий механізм, що був ведений в дію в березні 2013 постановою КМУ №160 року нібито для боротьби із спекуляціями, створює багато незручностей для пасажирів і працівників «Укрзалізниці», призводить до зайвих витрат часу і ресурсів, та численних конфліктних ситуацій.
Аналогічний порядок на «Укрзалізниці» запроваджували у 2004 році, але у 2007 році його скасували, пояснивши відміну тим, що за три роки «паспортний режим» спричинив значні незручності для пасажирів і не приніс очікуваного ефекту.
Іменні залізничні квитки були частиною тотальної системи стеження і запроваджувалися злочинним режимом для спостереження за переміщеннями громадян та убезпечення від масових акцій протесту. За допомогою системи "паспортного контролю" на залізниці блокувалося придбання квитків «неблагонадійними особами», їх також висаджували із потягів - це відбувалося в багатьох містах України з моменту введення системи в дію.
Існування системи контролю за пересуваннями громадян характерне для поліцейських, а не демократичних держав, де поважають й дотримуються прав людини. Ставлення держави до усіх пасажирів, як до потенційних правопорушників є принизливим – воно свідчить, що органи державної влади будують свою діяльність на принципах неповаги та порушення фундаментальних прав людини.
Зазначений порядок є неправомірним і обмежує свободи людини, порушує право на приватне життя, гарантоване Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини. Він істотно обмежує свободу пересування, адже особа, яка, наприклад, втратила документи, не може скористатися залізничним транспортом. Законодавство чітко визначає, що свобода пересування не може обмежуватися через відсутність тих чи інших документів.
Система іменних залізничних квитків не лише створила незручності пасажирам, але й додала зайвого клопоту залізничникам. Збільшилися черги до залізничних кас, оскільки подвоївся час продажу квитка через необхідність введення касиром даних про особу, а під час посадки провідники виконують невластиві їм функції перевірки документів, що посвідчують особу.
В той же час іменні квітки не заважають спекуляції – перекупники, які діють в зговорі з касирами, за декілька хвилин приносять пасажиру необхідний квиток із потрібним прізвищем.
Із перекупниками і спекуляціями потрібно боротися за допомогою кращої організації руху потягів, додаткових поїздів, вдосконалення системи продажу проїзних документів, в тому числі електронних, та запровадження сучасних технологій.
Зважаючи на викладене, я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням скасувати Постанову №160 від 6 березня 2013 року «Про внесення змін до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом».
Геннадій Ткачук, для Главкому
http://glavcom.ua/articles/21038.html
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика вчора о 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов вчора о 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич вчора о 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв вчора о 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 02.11.2024 11:49
Топ за тиждень
Популярне
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 7283
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 6108
-
Рекорд року. Український експорт у жовтні досяг $3,8 млрд: список головних товарів
Бізнес 1421
-
Тисяча Зеленського. Гроші можна буде отримати не лише в Дії
Фінанси 1364
-
Поспілкуватися з рослинами. У Лондоні вперше представлять сад зі штучним інтелектом
Життя 1269
Контакти
E-mail: [email protected]