Коронавірус та екологія

Боротьба Китаю з епідемією коронавірусу у короткій перспективі призвела до різкого зниження вживання енергії та помітно покращила екологічний стан у країні.

Згідно з дослідженням Centre for Research on Energy and Clean Air (CREA), рівень забруднюваності повітря NO2 над Китаєм зменшився на 36% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, використання вугілля на електростанціях знизилось до мінімуму за останні чотири роки. 

Урядова кампанія зі стримування розповсюдження коронавірусу призвела, зокрема, до падіння обсягів виробництва від 15 до 40% в ключових галузях промисловості. Саме це, наголошується в аналітичному звіті, стало причиною скорочення викидів СО2 у КНР на чверть. Однак, у середньостроковій перспективі стимулюючі заходи Китаю можуть нівелювати ці короткострокові наслідки вірусу для енергетики та викидів, як це вже було після фінансової кризи 2015 року. 

А як вплинув уханьський вірус 2019-nCoV на розвиток відновлюваної енергетики у світі? Китай – визнаний лідер з будівництва вітряних та сонячних електростанцій. Уряд КНР поставив за мету досягти до 2050 року частки відновлюваних джерел енергії 62%, зокрема, частка сонячної та вітряної енергетики має вирости з теперішніх 8% до 48%. Реалізація проєктів в КНР на період карантину зупинена. Деякі аналітики прогнозують падіння реалізації проєктів відновлюваної енергетики майже вдвічі проти запланованих. Але, швидше за все, скорочення буде не настільки шокуючим.  

Найбільш амбіційні та масштабні проєкти КНР – у морській вітроенергетиці. Більшість об’єктів діють у провінціях, що постраждали від коронавірусу найменше (Гуандун, Цзянсу, Фуцзянь, Чжецзян). До того ж значущі морські ВЕС та виробничі потужності для них розташовані на узбережжі, отже маршрути для доставки обладнання мінімальні.

Ще відчутнішим може стати удар коронавірусу по проєктах у світі. Китай – основний постачальник комплектуючих для відновлюваної енергетики (наприклад, сонячна промисловість КНР дає близько 70% світового ринку). Декілька тижнів заводи були зупинені. Зараз, відповідно до аналізу Всесвітньої Ради вітроенергетики (GWEC) та Китайської асоціації (CWEA), частина заводів вже відновила роботу, але не на повну потужність.

Проте скорочення виробництва (деякі підприємства наразі працюють до 10% від повної потужності) та перешкоди у логістичних ланцюгах (частина доріг у КНР досі перекрита на карантин) спричинять значні затримки у постачанні вже замовленого обладнання для проєктів у всьому світі. До того ж найоптимістичнішій сценарій відновлення обсягу та регулярності постачань – не раніше кінця другого кварталу року. 

Прогнозується, що ринок відповість підвищенням цін на комплектуючі. А ось наскільки значним буде це підвищення – залежатиме від строку відновлення китайського виробництва та логістики.

Таким чином, коронавірус не лише загальмує реалізацію проєктів у всьому світі, але й переломить багаторічний тренд зниження цін на комплектуючі для сонячної та вітряної енергетики. 

Втім, альтернативи «альтернативній» енергетиці немає. Для України це – шанс розширити своє виробництво комплектуючих для відновлюваної енергетики.