99% або досвід Швеції для України. Чи можливо повторити успіх?

Щорічно, кожен громадянин України продукує близько 300-350 кг сміття.

Загалом близько 10 млн. тонн твердих побутових відходів вивозять на полігони. Сортується з них лише 4,2%, ще 2,5% енергетично утилізується, решта ж - 93,3% просто вивозять на сміттєзвалища, при цьому не завжди легальні. За даними Мінрегіонбуду в Україні існує понад 30 000 незаконних сміттєзвалищ, легальних лише близько 5400. 

Проблема поводження зі сміттям стрімко набирає обертів. Площа сміттєзвалищ вже перевищила понад 12 000 квадратних кілометрів. Підігрівають цю проблему також часті порушення правил експлуатації полігонів, що призводять до загорянь зі значною шкодою для екології та людини. Нещодавно в Києві відбувся великий форум щодо проблеми поводження із сміттям в Україні, де учасники шукали відповідь, а як же вирішити сміттєву проблему в Україні? 

Я працюю в цій сфері не один рік і вже зробив для себе простий висновок, у вирішенні цього питання не слід ігнорувати міжнародний досвід, передусім Швеції. Ця країна є показовим прикладом для всього світу в плані екологічно орієнтованої політики. Чого лише вартий спеціальний Екологічний кодекс, згідно якого всі законопроекти, що подаються до шведського парламенту суворо перевіряються на предмет можливої шкоди навколишньому середовищу. Загалом шведська екологічна політика має на меті залишити майбутньому поколінню мінімум невирішених екологічних проблем. Поки їм це успішно вдається. 

За даними місцевої асоціації з управління відходами Avfall Sverige, в Швеції утилізується 99% побутових відходів. Це один з найвищих показників у світі. При цьому шведи навчилися ефективно перетворювати сміття в енергію. Майже половина відходів в країні спалюється, але тільки після ретельного сортування. Пластмаса, папір, харчові відходи йдуть на переробку або виробництво біогазу. 

В чому секрет успіху? В першу чергу відзначив би комплексний підхід. Відповідальність несуть всі. Поводження зі сміттям побудовано за моделлю максимум переробки, повторного використання та енергетичної утилізації. Захоронення на полігонах останній пріоритет. При цьому коштує воно не дешево. Вартість захоронення однієї тонни ТПВ в Швеції становить 49 євро, для порівняння в Україні цей показник 0,15 євро за тонну відходів. Відчуваєте різницю? 

Сфери відповідальності чітко розмежовані. Рядові шведи сортують сміття в себе вдома. Муніципалітети відповідають за сміття у всьому місті, в тому числі і від магазинів, закладів харчування та офісів, а також за організацію вивозу сміття на заводи з переробки. Кожен муніципалітет має свою стратегію поводження з відходами, яка включає плани по зменшенню шкоди, яку завдає сміття екології. 

Для виробників діє принцип розширеної екологічної відповідальності. Простішими словами - вони відповідальні за переробку упаковки своїх товарів після використання. Це стимулює їх розробляти продукти, які легше піддаються переробці і містять менше речовин, шкідливих для навколишнього середовища.

Такий ретельний підхід дає вражаючі результати. 50,6% сміття в Швеції повторно переробляються, 48,6% енергетично утилізується, на полігони відправляється менше 1% відходів. При цьому Швеція додатково щорічно імпортує близько 800 000 тонн відходів, щоб завантажити свої заводи з переробки сміття. Купувати сміття вже давно не фантастика. 

Окремо хочу підкреслити досвід Швеції у використанні технології перетворення сміття в енергію. 20% тепла та електроенергії шведи отримують саме від енергетичної утилізації. При цьому вони ні на крок не відступили від своїх екологічних принципів. Золу після спалювання додатково очищують, відділяють від неї гравій, який потім використовується при дорожньому будівництві. Дим від спалювання очищують за допомогою сухих фільтрів та води, згодом цю воду очищують багатоступеневими фільтрами до стану питної. Загалом 99% диму після спалювання сміття - це вуглекислий газ та водяна пара.  Твердими залишками засипають відпрацьовані шахти. 

Україна має в цій сфері теж неабиякий потенціал. Загалом, від енергетичної утилізації, ми могли б отримувати 3,5 млн Гкал теплової енергії та 1,2 млрд кВт*год електричної енергії. Це еквівалент 1 млрд. кубічних метрів дорогого імпортного газу. Крім того, тариф НКРЕ на теплову енергію, отриману від спалювання сміття може бути суттєво нижчим від ціни тепла, отриманої від спалюванню газу. Тобто крім екологічної користі, частина українців можуть отримати платіжки із реально меншими сумами. 

Що робити? Завдання держави - створити умови. Нинішня стратегія поводження з відходами до 2030 року передбачає зменшення на 30% об’єму ТПВ, що вивозять на полігони. Але це сміття не зникне само собою. Будівництво сміттєпереробних заводів коштує десятки мільйонів євро. Інвестори вже давно готові вкладати ці кошти, стримує їх правова невизначеність. Сподіваюсь, найближчим часом це питання вирішать і в Україні почнеться нова ера поводження із твердими побутовими відходами.