ВДЕ для аграріїв
Чому співпраця агропідприємств з виробниками "зеленої" енергії може бути корисною для всіх?
Питання тарифів на тепло та електроенергію вже дуже давно не сходить із новинної стрічки. Окрім великої кількості новин про це, є ще й чимало спекуляцій. Але, разом з тим, ми не помічаємо того потенціалу, який має наша країна для заміщення дорогого імпортного газу. Звісно, мова йде про біоенергетику. Саме цей напрямок на перетині сільського господарства та енергетики може забезпечити давно омріяну всіма нами енергонезалежність.
Враховуючи політичну ситуацію, заміщувати газ вугіллям абсолютно неправильно. Адже із втратою частини українських територій, які були практично основою вугільної галузі України, ми спостерігаємо дефіцит і цього паливного ресурсу. Ідеальним варіантом вирішення цієї складної ситуації - є подальший розвиток біоенергетики.
Повне використання потенціалу біоенергетики дозволить закрити близько 20 % потреб України у енергоносіях. За підрахунками ООН, щороку український агросектор дає 120 млн. тонн відходів, які потенційно можна було використати в якості сировини для біоенергетики. Для прикладу, одна тонна зібраного ячменю дає 1,5 тонни соломи, кукурудзи - 2,4 тони. Ці відходи можна сміливо використати для виробництва пелетів.
До речі, ця галузь має також значний експортний потенціал. Наразі Україна виробляє близько 1,5 млн. тонн пелетів, 30 % відразу йде на експорт. Це в свою чергу покращує платіжний баланс, стримує валютні коливання та покращує імідж нашої країни як надійного партнера-експортера.
Розвинені країни давно зрозуміли надзвичайний потенціал біоенергетики. Для нашої країни, яка є одним із основних агро-експортерів у світі це чудова можливість ще більше підвищити рентабельність агробізнесу. Адже те, що для сільського господарства відходи, для енергокомпаній - цінна сировина.
Наприклад, в Литві 100% теплової енергії отримується з біомаси. До цього результату країна йшла понад 10 років, і своїм прикладом наочно підтвердила, що це можливо. До речі, Швеція ще в 2015 році перетнула позначку 50% з виробництва енергії з ВДЕ, хоча планувала це зробити до 2020 року. І більшість з цих 50% саме біоенергетика. Загалом в ЄС понад 14% тепла отримується із станцій на біомасі, що також не мало.
Якщо поглянути ширше, то для українських підприємців відкривається абсолютно новий, вільний від конкуренції, ринок. Мова йде про вирощування біоенергетичних культур. За даними Держенергоефективності, в нашій країні близько 4 млн га малопродуктивних земель, які не придатні для вирощування традиційних сільськогосподарських культур. Ці землі ідеально підходять для вирощування енергетичної верби, міскантуса тощо. Рослини є цінним джерелом біомаси, що використовується з метою заміщення газу. Так, при вирощуванні на 1 млн га енергетичних культур та середній їх врожайності 11,5 млн т/рік можна замістити до 5,5 млрд м3 газу в рік. Щороку кількість біогазових станцій в Україні тільки зростає, тобто попит на таку сировину буде тільки збільшуватись. Нині Україна імпортує близько 16 млрд. кубометрів газу в рік, цей обсяг можна суттєво зменшити, якщо й далі розвивати біоенергетику.
Однак поки масштабну співпрацю аграріїв та енергетиків стримує саме людський фактор. Більшість аграріїв не розглядають сільськогосподарські відходи в якості додаткової можливості підвищити рентабельність свого бізнесу. Вони продовжують їх спалювати завдаючи суттєвої шкоди довкіллю. Інші ж, хто зрозумів економічний інтерес, починають “гнути ціну”, пропонуючи виробникам “зеленої” енергії абсолютно не обґрунтовані ціни, що суттєво підвищує собівартість тепла для енергетичних компаній. Можна довго говорити про стимулювання ВДЕ, нові ринки, заміщення імпорту, але почати в першу чергу варто з довіри. Адже саме на довірі будується будь-який успішний бізнес, чи сільськогосподарський чи енергетичний.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407