ВДЕ для аграріїв
Чому співпраця агропідприємств з виробниками "зеленої" енергії може бути корисною для всіх?
Питання тарифів на тепло та електроенергію вже дуже давно не сходить із новинної стрічки. Окрім великої кількості новин про це, є ще й чимало спекуляцій. Але, разом з тим, ми не помічаємо того потенціалу, який має наша країна для заміщення дорогого імпортного газу. Звісно, мова йде про біоенергетику. Саме цей напрямок на перетині сільського господарства та енергетики може забезпечити давно омріяну всіма нами енергонезалежність.
Враховуючи політичну ситуацію, заміщувати газ вугіллям абсолютно неправильно. Адже із втратою частини українських територій, які були практично основою вугільної галузі України, ми спостерігаємо дефіцит і цього паливного ресурсу. Ідеальним варіантом вирішення цієї складної ситуації - є подальший розвиток біоенергетики.
Повне використання потенціалу біоенергетики дозволить закрити близько 20 % потреб України у енергоносіях. За підрахунками ООН, щороку український агросектор дає 120 млн. тонн відходів, які потенційно можна було використати в якості сировини для біоенергетики. Для прикладу, одна тонна зібраного ячменю дає 1,5 тонни соломи, кукурудзи - 2,4 тони. Ці відходи можна сміливо використати для виробництва пелетів.
До речі, ця галузь має також значний експортний потенціал. Наразі Україна виробляє близько 1,5 млн. тонн пелетів, 30 % відразу йде на експорт. Це в свою чергу покращує платіжний баланс, стримує валютні коливання та покращує імідж нашої країни як надійного партнера-експортера.
Розвинені країни давно зрозуміли надзвичайний потенціал біоенергетики. Для нашої країни, яка є одним із основних агро-експортерів у світі це чудова можливість ще більше підвищити рентабельність агробізнесу. Адже те, що для сільського господарства відходи, для енергокомпаній - цінна сировина.
Наприклад, в Литві 100% теплової енергії отримується з біомаси. До цього результату країна йшла понад 10 років, і своїм прикладом наочно підтвердила, що це можливо. До речі, Швеція ще в 2015 році перетнула позначку 50% з виробництва енергії з ВДЕ, хоча планувала це зробити до 2020 року. І більшість з цих 50% саме біоенергетика. Загалом в ЄС понад 14% тепла отримується із станцій на біомасі, що також не мало.
Якщо поглянути ширше, то для українських підприємців відкривається абсолютно новий, вільний від конкуренції, ринок. Мова йде про вирощування біоенергетичних культур. За даними Держенергоефективності, в нашій країні близько 4 млн га малопродуктивних земель, які не придатні для вирощування традиційних сільськогосподарських культур. Ці землі ідеально підходять для вирощування енергетичної верби, міскантуса тощо. Рослини є цінним джерелом біомаси, що використовується з метою заміщення газу. Так, при вирощуванні на 1 млн га енергетичних культур та середній їх врожайності 11,5 млн т/рік можна замістити до 5,5 млрд м3 газу в рік. Щороку кількість біогазових станцій в Україні тільки зростає, тобто попит на таку сировину буде тільки збільшуватись. Нині Україна імпортує близько 16 млрд. кубометрів газу в рік, цей обсяг можна суттєво зменшити, якщо й далі розвивати біоенергетику.
Однак поки масштабну співпрацю аграріїв та енергетиків стримує саме людський фактор. Більшість аграріїв не розглядають сільськогосподарські відходи в якості додаткової можливості підвищити рентабельність свого бізнесу. Вони продовжують їх спалювати завдаючи суттєвої шкоди довкіллю. Інші ж, хто зрозумів економічний інтерес, починають “гнути ціну”, пропонуючи виробникам “зеленої” енергії абсолютно не обґрунтовані ціни, що суттєво підвищує собівартість тепла для енергетичних компаній. Можна довго говорити про стимулювання ВДЕ, нові ринки, заміщення імпорту, але почати в першу чергу варто з довіри. Адже саме на довірі будується будь-який успішний бізнес, чи сільськогосподарський чи енергетичний.
- І справедливість для всіх... Євген Магда 13:48
- Стрес під контролем Олександр Скнар 13:47
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика вчора о 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука вчора о 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова вчора о 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук 26.08.2025 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук 26.08.2025 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній 26.08.2025 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак 26.08.2025 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей 26.08.2025 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова 26.08.2025 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко 26.08.2025 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар 25.08.2025 21:10
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! 233
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 232
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність 181
- Мобінг: щоденник офісного терору 151
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? 110
-
Угорщина подала до суду на ЄС через використання російських активів для допомоги Україні
Фінанси 40983
-
Bloomberg: Волгоградський НПЗ вийде з ремонту раніше від плану, щоб покрити дефіцит пального
Бізнес 16721
-
Міжнародні компанії фінансують мільйон російських солдатів через податки – Newsweek
Фінанси 15298
-
Обладнання одного з найбільших машинобудівних заводів України передавали до РФ
Бізнес 14277
-
Україна спробує продати Одеський припортовий завод за 4,5 млрд грн
Бізнес 12197