Скаржимось на прокурора правильно

Участь в кримінальних провадженнях пов’язана не лише з формальним спілкуванням з працівниками державних органів. Іноді така взаємодія переходить межу «офіційності» і зачіпає особисте, переходить в розряд конфлікту між людьми, де процесуальний статус і поса

Участь в кримінальних провадженнях пов’язана не лише з формальним спілкуванням з працівниками державних органів. Іноді така взаємодія переходить межу «офіційності» і зачіпає особисте, переходить в розряд конфлікту між людьми, де процесуальний статус і посада відступають на другий план. На жаль, в деяких випадках ці конфлікти провокуються саме неетичною поведінкою процесуальних прокурорів. Зверхність, не бажання чути будь-які аргументи іншої сторони, необ’єктивність, грубість і відвертий цинізм – саме з цими негативними проявами в діяльності працівників прокуратури доводиться зустрічатись все частіше й частіше. Саме тому постає питання правильного написання скарги про притягнення недолугого прокурора до дисциплінарної відповідальності. Адже безкарність буде лише стимулювати таку поведінку.

Скаргу на поведінку прокурора потрібно подавати його керівництву. Складається вона в довільній формі, але велике значення мають посилання на нормативні акти та формулювання вимог. Справа в тому, що якщо ви просто пошлетесь в скарзі на порушення прокурором норм законодавства та попросите, наприклад, «втрутитись в ситуацію і захистити мої права», то нічого доброго з цього не вийде. Отримаєте звичайнісіньку відписку про те, що дії та бездіяльність прокурора під час досудового розслідування відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу можуть бути оскаржені слідчому судді або до суду. Якщо ж справа вже розглядається судом, то відписка буде вже про незалежність прокурора під час підтримання ним обвинувачення. Тому вкрай важливо скласти скаргу так, щоб ні під яким соусом її не можна було видати за намагання оскаржити процесуальну діяльність прокурора.

То на які ж нормативні акти необхідно посилатись в скарзі?

Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності визначені статтею 43 Закону України «Про прокуратуру». Ними є: невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Виконання покладених на прокуратуру завдань потребує від її працівників високого професіоналізму, неупередженості, чесності, порядності та здатності протистояти намаганням неправомірного впливу на їхню службову діяльність.

Сприяти утвердженню таких особистих та ділових якостей має Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури, метою якого є визначення основних принципів і моральних норм, якими повинні керуватися працівники прокуратури при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою.

Цей Кодекс визначає основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури, його позаслужбової поведінки та взаємовідносин з іншими учасниками судочинства, громадянами, засобами масової інформації і, навіть, колегами.

Сам же порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень передбачено Дисциплінарним статутом прокуратури України.

Відповідно до статті 9 цього Статуту дисциплінарними стягненнями є: догана; пониження в класному чині; пониження в посаді; позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.

Отже, для того, щоб ваша скарга не була марною, потрібно посилатись на наведені вище нормативні акти.

Щодо вимог, то вона має бути одна і чітко сформульована – притягнути працівника прокуратури до дисциплінарної відповідальності.