«Чистка» фінансових компаній або як залишитися на ринку?
Тривалий час в Україні обговорюється питання стосовно передачі функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Нацкомфінпослуг) Національному банку України (надалі – НБУ) та Національній комісії з ц
Тривалий час в Україні обговорюється питання стосовно передачі функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Нацкомфінпослуг) Національному банку України (надалі – НБУ) та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі – НКЦПФР). Зокрема, НБУ нестиме відповідальність за регулювання та нагляд ринку страхових, лізингових та факторингових компаній, кредитних спілок, кредитних бюро, ломбардів та інших небанківських фінансових установ, а НКЦПФР здійснюватиме обов’язки нагляду за приватними пенсійними фондами, емітентами іпотечних сертифікатів, фондами для фінансування будівництва та фондами операцій з нерухомістю. Відповідний законопроект (№2413-а) було схвалено Верховною Радою в першому читанні. Підставами стверджувати про те, що його буде прийнято є взяті зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом (надалі – МВФ) згідно Меморандуму між Україною та МВФ, текст якого розміщено на сайті Міністерства фінансів України.
У прес-релізі (новинах) опублікованих на офіційному сайті НБУ в день ухвалення даного законопроекту в першому читанні визначено те, що «перехід регулювання небанківський фінансових установ до НБУ дозволить: скоротити кількість органів державного нагляду за ринком небанківських фінансових послуг; очистити ринок від недобросовісних гравців;запровадити однакові прозорі правила гри; стимулювати інтенсивний розвиток цього ринку; збільшити інвестиційну привабливість небанківських фінансових установ; знизити вартість надання фінансових послуг споживачам; збільшити захищеність користувачів фінансових послуг». Таким чином НБУ не приховує своїх намірів щодо проведення «зачистки» ринку фінансових послуг.
Наразі законопроект ще не пройшов всі необхідні процедури для його остаточного прийняття, але протягом останнього року ми спостерігаємо посилення регулювання зі сторони Нацкомфінпослуг, в тому числі в частині встановлення додаткових вимог як до небанківських фінансових установ, так і до набувачів та власників істотної участі в статутному капіталі фінансових установ.
Запровадження «однаково прозорих правил гри» розпочалося. І логічно, що зміни насамперед стосувалися власників істотної участі/ кінцевих бенефіціарних власників фінансових установ, «прозорості структури власності». «Власність зобов’язує» - відомий конституційний принцип. Структура власності – це система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу визначити всіх осіб, які мають істотну участь у юридичній особі (фінансовій установі), у тому числі відносини контролю між ними щодо такої юридичної особи. В свій час НБУ «виявив» і ввів в термінологію «типи непрозорих структур власності», такі як:
- футболісти (Ocean’sEleven) – структура власності, при якій учасники володіють пакетами акцій (частками в статутному капіталі) до 10%. Відповідно дана схема є методом уникнення погодження набуття істотної участі в регулятора, оскільки немає власника істотної участі;
- плутанина(Huggar-Muggar) – структура із заплутаними взаємовідносинами власності, перехресним чи циклічним володінням. Так, на практиці багато юридичних осіб здійснюють взаємний контроль одна за одною, володіючи 100 % статутного капіталу одна одної;
- траст(Whatistrust?) – структури власності, які використовують трастові декларації (заяви номінального акціонера про те, що він є лише формальним власником акцій компанії і визнає за бенефіціаром права щодо отримання доходів від акцій, права голосу у вищому органі управління компанією та права щодо розпорядження акціями);
- довіреність(PoAisnotokay) – використання механізму довіреності або для спрощення процедури погодження, або для маскування реального власника;
- кіпріоти(Mr. Papandopalos) – розкриття на структурі власності осіб-нерезидентів, які з точки зору регулятора досить часто є номінальними утримувачами;
- нічого не знаємо (Whoarethesepeople?) – ситуація, коли юридична особа «уявлення не має» хто її контролює.
Думаю багато з діючих на ринку фінансових компаній знайде серед вище перелічених свою структуру.
Беззаперечно приведення структури власності до відповідності, «прозорості», покликане посилити відповідальність власників фінансових компаній перед споживачами, запобігти виведенню коштів через операції з пов’язаними особами, наблизити чинне законодавство до світових стандартів. Проте жорстка політика НБУ з даного питання, в тому числі ухвалення рішень за «політичними мотивами» чи іншими факторами, не завжди належним чином обґрунтованими законодавчо, призвели до «банкопадів», зниження довіри населення до даного ринку та значної кількості судових спорів щодо неправомірних дій регулятора. Непрозорість структури власності є підставою для визнання банку проблемним, а також для відмови у видачі генеральної валютної ліцензії, відмови у погодженні установчих документів. Ділова репутація керівників таких банків є невідповідною.
На сьогоднішній день в частині небанківського фінансового ринку - нормативно встановлено, що у разі виявлення Нацкомфінпослуг факту набуття особою істотної участі у фінансовій установі або збільшення особою своєї істотної участі без отримання письмового погодження - Нацкомфінпослуг призначає у двотижневий строк довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні. Фактично власник втрачає контроль над своєю власністю.
Таким чином питання приведення структури власності до вимог «прозорості» є нагальним питанням, яке стоїть перед власниками фінансових компаній, які хочуть і будуть працювати на ринку. Про це свідчить статистика з кількості розпоряджень щодо погодження/ відмови у погодженні набуття істотної участі в фінансових компаніях, що розміщуються на сайті Нацкомфінпослуг.
Зазначені дії необхідно провести «своєчасно» і в порядку, визначеному законом, щоб ні у діючого, ні в можливо нового регулятора не виникло запитань стосовно правомірності володіння Вами Вашою ж власністю, щоб Ваша компанія не стала «недобросовісним гравцем на ринку», яку вивели за «непрозорі правила гри».
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 219
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 124
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 120
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 35818
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 21595
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 15595
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12544
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4387