Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
02.06.2021 07:29

Погода, клімат, політика і економіка

Консультант з питань фінансів та бюджету Львівського регіонального відділення Асоціації міст України

Практично всі ми стали свідками нетипової погоди, що на Сході, що на Заході України. Підтвердженням цьому є повідомлення на шпальтах вітчизняних газет та інтернет-видань.

Ось витяги з деяких з них

Погода, клімат, політика і економіка
2021-06-02_065557.jpg
Погода, клімат, політика і економіка
2021-06-02_070137.jpg
Погода, клімат, політика і економіка
2021-06-02_064953.jpg

Також якось до незвичного помітними стають погодні диспропорції в різних країнах світу, в яких ще вчора природно-кліматичні були стабільно-прогнозованими. Причому в одні роки температура зашкалює в один бік, в інші – в протилежний. І прикладів таких вже досить багато. Друга декада травня 2021 року – а ми і далі продовжуємо спостерігати несподівані природні катаклізми, що відбуваються кілька останніх місяців. Лише з останнього взятого з новинних блоків:

Понад 120 осіб вважаються такими, що пропали безвісти і щонайменше 20, за даними інформаційних агентств, вже стали жертвами потужного тропічного циклону «Тауктає». Циклон з повною силою вдарив по західному узбережжю Індії, внаслідок чого було евакуйовано приблизно 200 тисяч мешканців. Шалений шквальний вітер під 180 км/год, безперервні зливи лише за попередніми оцінками принесли збитків на десятки мільйонів доларів. За оцінками експертів, подібного в цьому регіоні Азії не спостерігалось ледь не чверть століття.

Північ Португалії засипало снігом, температура впала на 12°С нижче середньосезонної.

Китайськими територіями прокотились жахливі торнадо, залишивши після себе десятки загиблих і сотні постраждалих.

Перелік можна було б продовжувати, але нас цікавить: чому все це відбувається? Що є причиною або може нею бути? Звичайно, багато хто зробить припущення про вплив діяльності людської цивілізації на нашу планету. І вони будуть праві, але лише частково.

Ель Ніньйо / Ла Нінья

За такими іспанськими назвами (Ель Ніньйо – малюк-хлопчик, Ла Нінья – малюк-дівчинка) ховається досить глобальне океансько-атмосферне явище. Воно значно впливає на погоду практично в усій земній кулі. Причина таких впливів – незначна зміна температури поверхневих вод східної тропічної частини Тихого океану. Якщо ж розбиратись по суті, то за своїми наслідками це далеко не малюки, а як мінімум титани, втім досліджувати системно почались відносно недавно, останні 40-50 років. Але ще кілька століть тому місцеві рибалки звернули увагу на те, що час від часу з періодичністю 2-7 років біля берегів Перу та Еквадору тотально зникає риба. Оскільки все це проявляється на різдвяні свята, середньовічні рибалки пов’язали таку історію з іменем Ісуса, звідси і «малюк».

Суть такої, якщо можна назвати, аномалії в сучасній термінології - Південного коливання (осциляції) – полягає в зміні температурного режиму тихоокеанських вод, напрямку їхнього переміщення, атмосферному тиску та напрямку вітрів. Фактично в нормальних умовах існує стале переміщення потоків від узбережжя Перу до островів в районі Нової Гвінеї. Якщо таке переміщення прискорюється, отримуємо пониження температури води в цій частині Тихого океану, яке узагальнюється в назві Ла Нінья, зміна потоків на протилежні з підвищенням температури води і повітря, особливо прибережних зонах Південної Америки називається Ель Ніньйо. Сьогодні катаклізми в погодних умовах пов’язані з похолоданням частини Тихого океану – Ла Нінья. Врожай кавових плодів, наприклад, в Індонезії, як не важко спрогнозувати, можна очікувати не надто рясним. Цілком ймовірно зростуть ціни на каву на світових ринках, те саме можна прогнозувати і по зернових, і по кукурудзі, що значно ближчі до України в біологічному сенсі. Саме «дякуючи» Ла Нінья, яке, як засвідчують кліматологи, розпочалось восени 2020 року, українці отримали таку нетипову багатосніжну зиму, особливо в останній місяць.

 

Занепад імперії Тан та імперії Майя

Імперія Тан (орієнтовно з 618 по 907 н.е.) – китайська імперія, заснована Лі Юанем. Танський період став епохою розквіту середньовічного Китаю, саме епоха Тан традиційно вважається в Китаї періодом найвищої могутності країни, коли Китай випереджав в розвитку всі сучасні на той час країни світу. В 858 році в результаті масштабної повені було вщент затоплено рівнини Північного Китаю, що призвело до загибелі десятків тисяч людей. Через 15 років у 873 році, країна опинилась перед ще одним природно-кліматичним викликом. Як наслідок – тотальний неврожай, в деяких районах вдалося зібрати ледве половину від звичайного обсягу; десятки тисяч людей опинилися на межі голодної смерті. Як вважають сучасні вчені, власне саме природні катаклізми стали причиною занепаду такої могутньої імперії сходу азійського континенту.

Імперію Майя часто називають однією з визначних цивілізацій Мезоамерики. Мезоамерика, термін введений в обіг в 1943 році німецьким філософом і антропологом Паулем Кірхгоффом. Він характеризує історико-культурний регіон, який тягнеться приблизно від центру Мексики до Гондурасу і Нікарагуа. Цивілізація Майя стала відомою завдяки своїй писемності, архітектурним формам, виконаними з математичною вишуканістю і, звичайно ж, календарю, точністю якого дивуються астрономи сьогодення. Але от загадка: чому раптово занепало таке розвинуте суспільство, що стало причиною того, що люди покинули обжиті місця і ще до приходу конкістадорів більшість міст були занепалими і поглинуті джунглями?

І якщо падіння династії Тан у 907 році відбулось внаслідок повалення імператора Лі Чжу, то останній загально признаний календар імперії Майя датується 903 роком.

Існують досить вагомі припущення, висловлені внаслідок математичного моделювання, про те, що причиною кризи династії Тан і цивілізації Майя стали системні природно-кліматичні зміни, викликані саме Ель Ніньйо / Ла Нінья.

Політика та економіка

Повені, посухи, пожежі, урагани і смерчі – все загалом прокотилось, практично накривши усі континенти планети внаслідок проявів Ель Ніньйо, в 1997-1998 роках. Пожежі перетворили на попіл тропічні ліси Індонезії, не пошкодувавши і лісів Австралії. Масштабні пожежі дійшли до передмість Мельбурна. Попіл від пожеж зафіксували навіть у Нової Зеландії, а це не багато не мало – аж за 2 000 кілометрів. На Новій Гвінеї - одному з найбільших островів планети, головним чином в східній його частині – земля потріскалася від спеки та посухи. Тропічна зелень посохла, колодязі залишилися без води, врожай загинув.

Вже в іншій частині земної кулі знаменитий курорт Акапулько (Мексика) був атакований багатометровими океанськими хвилями – зруйновано будівлі, вулиці завалені уламками будівель, сміттям і пляжними меблями. Повені охопили Південну Америку. Сотні тисяч селян Перу рятувалися втечею від наступу води, внаслідок проливних дощів значна частина посівів загинула, будучи затопленою брудом. Там, де раніше дзюрчали струмочки, пронеслися бурхливі потоки. На чилійську пустелю Атакама, яка завжди відрізнялася незвичайною сухістю (саме тому НАСА там випробовувала свій знаменитий марсохід), зійшли проливні дощі. Збитки від таких катаклізмів склали десятки мільярдів доларів США. Як наслідок – значних турбуленцій зазнали ціни на нафту, продовольство, товари повсякденного попиту.

Саме з Південним коливанням пов’язують так звану «арабську весну» 2010-2012 років Тунісі, Лівії, Єгипті, Ємені, Сирії та інших країнах Магрібу та Близького Сходу. Про це ідеться в дослідженні Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (Австрія), що вперше продемонструвало причинно-наслідкові зв'язки між зміною клімату і зростанням числа конфліктів, а також масовою міграцією з регіонів, постраждалих від викликаних цими змінами природних катаклізмів. В якості основного індикатора змін клімату було взято співвідношення між кількістю опадів, що випали, і обсягом випарування вологи. Виявилось, що прослідковується чітка кореляція між природно-кліматичними явищами, військовими діями та кількістю біженців. Найцікавіше те, що зміни в погодних умовах і пов’язують із Південним коливанням. Так виглядає, що вже пора вводити в обіг новий термін – «геополітична кліматологія».

Знаючи певні першопричини, можна завчасно приготуватись до можливих цінових коливань, виникненню дефіциту на ті чи інші груп товарів. Саме такі прогнози має враховувати як центральна, так і регіональна влада в Україні: від швидкості реагування на поточні та майбутні виклики залежить успішність нашої країни. Зокрема і в протистоянні північному агресору. Історія знає достатню кількість випадків, коли значно потужніша сторона зазнавала поразок внаслідок природних катаклізмів. Це і загибель Великої армади, провал висадки монголів на японські острови і поразка Ксеркса у греко-перських війнах. Але це вже зовсім інші історії.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи