Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.02.2013 11:55

Президентський екватор Віктора Януковича

Консультант з питань фінансів та бюджету Львівського регіонального відділення Асоціації міст України

Відповідно до Конституції України президент обирається строком на п'ять років. Таким чином можемо сміливо говорити, що символічний президентський екватор першого строку перебування на посаді Президента України четвертим президентом перетнутий.

Початок

17 січня 2010 року відбувся перший тур президентських виборів в Україні. Оскільки  серед 18 кандидатів президентських перегонів жоден з претендентів на цю високу посаду не отримав більше половини голосів виборців, за рішенням ЦВК було призначено другий тур. У другому турі 7 лютого 2010 року взяли участь Тимошенко та Янукович. Вже 14 лютого переможцем оголошено Віктора Януковича, а 25 лютого відбулась урочиста інавгурація у стінах Верховної Ради.

Відповідно до Конституції України президент обирається строком на п'ять років. Таким чином можемо сміливо говорити, що символічний президентський екватор першого строку перебування на посаді Президента України четвертим президентом перетнутий. Тут, як кажуть, можна вже щось і узагальнювати, щось підсумовувати, оцінювати.

Головне гасло передвиборчої програми Віктора Януковича взірця 2010 року – «Україна для людей». Те, що програма починається з хаяння помаранчевих залишимо в стороні, а от те, що зміна влади – перший крок до оновлення країни розглянемо детальніше. Взагалі, програмні положення Януковича, на скільки зрозуміло з преамбули, передбачали надзвичайно системні реформи - кардинальні зміни у житті суспільства заради світового визнання. Звучить, як на сьогодні, принаймні, не однозначно, та, можливо, потрібно більше часу, щоб збагнути, що ж це та й відбувається. Як кажуть, велике бачиться здалеку.

Основний посил в програмі робиться з опорою на економічну та соціальні складові, без жодного натяку на ідеологію. Якщо ж на мить стати філософом, то відсутність ідеології також ідеологія. Отже:

1. СИЛЬНА ЕКОНОМІКА – УСПІШНА ДЕРЖАВА

Україна повинна за 10 років увійти до 20 найбільш економічно розвинених країн світу ( G - 20). Теза звучить надзвичайно гарно і привабливо, але … Велика двадцятка - всього лише формат зустрічей (офіційно: англ. Group of Twenty Finance Ministers and Central Bank Governors) – міжнародний форум для дискусій, де на порядок денний виносяться найбільш важливі економічні та фінансові питання, як, наприклад, допомога Греції, подолання рецесії, розбудова світової фінансової системи. На такі зустрічі запрошуються учасники з 19 країн: Аргентини, Австралії, Бразилії, Великобританії, Німеччини, Індії, Індонезії, Італії, Канади, Китаю, Мексики, Туреччини, Росії, Саудівської Аравії, США, Франції, ПАР, Республіки Кореї, Японії та Європейського союзу.  Як бачимо, в G -20 окремим суб`єктом представлено Євросоюз. Більш того, ще й окремо представлені провідні країни Старого світу. Приблизний рівень ВВП, щоб потрапити на елітарний форум як активний учасник, має бути на рівні не меншому ніж 370 млрд дол. США, як в Південно-Африканській республіці (ПАР). В Україні ж ВВП становить 180 млрд дол. США, хоча навіть ПАР в цьому показнику далеко не показник. Тож чи не раціональніше не прагнути у віртуальний, хоча і елітарний, клуб, а наполегливо крокувати до стандартів європейської спільноти?

Ще в цьому блоці – податкові канікули для малого бізнесу на 5 років, зниження ПДВ до 17% з 2011 року, зниження податку на прибуток до 19% з 2011 року з наступним щорічним зниженням на 1% до 16%, пільгові умови для залучення інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури сільської місцевості, газифікація сільських населених пунктів, будівництво автошляхів, медичних і освітніх закладів. Селу - юридична гарантія захисту земельних паїв, своєчасна виплата державних дотацій, компенсація процентів за кредитами.

Те, що змінились правила гри між державою та бізнесом - правда, але чи відчули підприємці податкові полегшення, як і покращення на селі, поки залишається під великим питанням.

2. ВІД СОЦІАЛЬНОЇ НЕЗАХИЩЕНОСТІ – ДО ДЕРЖАВНИХ ГАРАНТІЙ!

Основний теза - визнання людини найвищою соціальною цінністю, пріоритетності її конституційних прав, свобод і законних інтересів. Гарантувалась цінова стабільність і доступність найбільш затребуваних продуктів харчування. В освіті – збільшення бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах. Іпотека під 7 % за рік.

Іпотека ніби є, але скільки сімей цим зуміє скористатися - невідомо. Цінова стабільність на с/г продукцію – поки більша заслуга природи, ніж уряду. Про конституційні права та свободи найбільш красномовно говорять гучні судові процеси.

3. ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ – ВПЕВНЕНЕ МАЙБУТНЄ

Забезпечення збільшення обсягів бюджетного фінансування системи охорони здоров’я до  10% ВВП. Викорінення ганебної практики поборів з хворих за отримання медичних послуг, безкоштовна екстрена медична допомога, впровадження сімейної медицини.

Реформування медичної галузі тривають і певні зрушення можна вже зафіксувати. Та до мало-мальських стандартів та страхової медицини нам ще дуже далеко, як і до 10% від ВВП.

4. ВІД ВЛАДИ ЧИНОВНИКІВ - ДО ВЛАДИ НАРОДУ!

Фундамент народовладдя – місцеве самоврядування. Децентралізація влади, реформування міжбюджетних відносин на користь місцевого самоврядування, розширення повноважень місцевих рад, максимальне усунення бюрократичного апарату від вирішення питань розвитку територіальних громад.

Реально нічого не зроблено. Більше того, відчуваються процеси посилення центру.

5. ДВІ МОВИ – ОДНА КРАЇНА!

Тут висновок єдиний - надання російській мові статусу другої державної.

Надзвичайно важка тема. Може мати непередбачувані наслідки для майбутнього країни, і перший крок у вже зроблено.

6. СУЧАСНА АРМІЯ - БЕЗПЕКА КРАЇНИ

Контрактна армія з 2011 року. Висока боєготовність збройних сил. Першочергове забезпечення житлом безквартирних та молодих офіцерів.

Контрактної армії так і немає, а про житло в бюджеті на 2013 рік взагалі нічого не сказано. Фінансування війська набагато нижче тих ж натівських чи азійських стандартів.

7. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА: ВІДКРИТІСТЬ І ДОБРОСУСІДСТВО

Позиція чітка та однозначна - збереження позаблокового статусу України.

Геополітика надзвичайно турбулентна річ. Як свідчить історія, багато країн, що декларували позаблоковість, у двадцятому столітті розплачувались дуже і дуже великою ціною. 

Ось так коротко про основні поступи у передвиборчих деклараціях діючого президента Віктора Януковича.

Варто відразу зазначити, що Вищий адміністративний суд України відмовився визнати протиправною бездіяльність Віктора Януковича щодо невиконання передвиборчої програми. Таким чином, закладено прецедент вибіркового виконання передвиборчих обіцянок. У своїх посилах до виборців Віктор Федорович наголошував здебільшого на економічно-соціальному блоці питань, але це не стало перепоною для підписання скандального закону  «Про засади державної мовної політики». Законом не передбачено офіційне впровадження другої державної російської мови, як зазначено в передвиборчій програмі, хоча надає широкі можливості для російськомовної експансії, що негативно сприйнялось значною частиною населення України. В цьому контексті доцільно згадати і Харківські угоди, які, за висновками експертів, виявились далекими від економіки. Якщо говорити відверто, то дещо все ж зроблено. Прийнято Податковий, Бюджетний, Кримінально-процесуальний кодекси, зазнала реформування судова, пенсійна, соціальна системи. Як ефективно це все буде працювати? Час покаже. Поки що результати та здобутки фіксує лише офіційна статистика.

Виявляється, реальні реформи ще тільки розпочинаються.

Наприкінці  2012 року відбулось засідання Ради регіонів під головуванням Президента, на якому  обговорили результати виконання стратегій розвитку – регіональних і Державної, а ще поговорили про завдання на рік 2013.

Наскільки зрозуміло, на 2013 рік визначились з цілою низкою напрямів, а серед них і розвиток реального сектора та внутрішнього ринку, і подальша реалізація політики соціальної справедливості, і продовження політики дерегуляції, і практична реалізація нової регіональної політики, і аграрний сектор, і реалізація політики в царині освіти, культури, науки, і реформи в армії, правоохоронній сфері, і раціональне використання бюджетних коштів, ну і, звичайно, Конституційна Асамблея з відповідною концепцією змін до Основного закону.

Замість підсумку.                      

Усе це добре, але виникає питання: чи вистачить сил в самого народу, чи вистачить наснаги, щоб тягнути весь цей тягар реформ та новацій? Бо просвіту на покращення щось поки що так і не видно. 


Андріян Фітьо

Роман Соломонюк


Опубліковано: http://ria-lviv.info/main/

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]