Штрафи Держпраці на підставі акта перевірки податкової
Чи має право Управління Держпраці накладати штрафи на підставі акта перевірки податкової?
21 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 260/586/20, адміністративне провадження № К/9901/2884/21 (ЄДРСРУ № 96424839) досліджував питання щодо правової можливості управлінню Держпраці накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС.
В рамках розгляду вищевказаної справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що без здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України можуть бути накладені лише штрафи на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, установі, організації. У всіх інших випадках вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, проведення заходу державного нагляду (контролю) є обов`язковим.
В свою чергу, ч. 8 ст. 265 КЗпП України визначено, що штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Зі змісту вказаної норми є можливим зробити висновок, що в останній використовується формулювання "може", що надає суб`єкту владних повноважень можливість на свій розсуд здійснювати власні активні дії.
При цьому вказана норма не вказує про те, що тільки рішення суду є єдиним виключенням при накладенні штрафу без проведення перевірки, а також положення ч.8 ст. 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено абз.5 п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2013 № 509.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20 (ЄДРСРУ № 94511557).
Втім, відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це свідчить, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці (21 серпня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 822/1037/18, адміністративне провадження № К/9901/63642/18 (ЄДРСРУ № 91104008).
ВИСНОВОК: Таким чином, Управління Держпраці має право накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
P.s. На думку автора орган державної влади не може використовувати інструмент «дозволено все, що не заборонено Законом», оскільки це виключна прерогатива Людини у демократичному суспільстві, а діяльність контролюючого органу повинна відбуватися виключно в рамках Закону, тобто «можливість робити ЛИШЕ те, що дозволено Законом», тому на думку автора висновок Верховного суду дуже суперечливий та підлягає подальшому вирішенню, зокрема, але не виключно - Великою палатою Верховного суду.
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков вчора о 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський вчора о 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска вчора о 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 130
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 101
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 94
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 57
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 45443
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7349
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 6697
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3103
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 2996