Анулювання свідоцтва приватного нотаріуса

11 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/7176/17, адміністративне провадження № К/9901/16971/20, №К/9901/17231/20 (ЄДРСРУ № 95439253) досліджував питання щодо анулювання свідоцтва приватного нотаріуса про право на зайняття нотаріальною діяльністю у зв`язку із встановленням МінЮстом України неодноразових порушень чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби .

Свідоцтво нотаріуса про право на зайняття нотаріальною діяльністю анульоване у зв`язку із встановленням Міністерством юстиції України неодноразових порушень чинного законодавства позивачем при вчиненні нотаріальних дій.

Між тим, правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, вже звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Аналогічний висновок висловлено у постанові від 25 червня 2020 року у справі №2340/5084/18.

Порушення процедури є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Аналогічний висновок висловлено у постанові від 07 травня 2020 року у справі №П/811/615/16.

Верховний Суд наголошує, що у постановах Верховного Суду від 20 липня 2018 року у справі № 809/1649/17, від 18 березня 2020 року у справі № 826/3090/17, від 25 червня 2020 року у справі №2340/5084/18,  від 05 жовтня 2020 року у справі №140/1382/19 сфомульована правова позиція, відповідно до якої встановлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду.

Отже, застосуванню МінЮстом правил підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинно передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення позивачем як нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій.

Також вказані рішення містять висновки Верховного Суду про те, що Законом України «Про нотаріат» не визначено повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щодо перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами і відповідно встановлення порушення чинного законодавства при вчинення нотаріальних дій, так само як і встановлювати наявність чи відсутність шкоди, завданої такими діями нотаріуса іншим особам.

Втім, аналіз змісту підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» дає підстави для висновку, що законодавець для застосування до нотаріуса стягнення, визначеного цією правовою нормою визначає дві передумови, а саме:

1)          неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства

або

2) грубе порушення закону.

Обов`язковою ознакою при цьому є завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону.

Аналогічний висновок щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах висловлено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 826/7176/17, від 20 грудня 2019 року № 826/3746/17, від 29 квітня 2020 року у справі №817/800/17, від 25 червня 2020 року № 2340/5084/18, 05 жовтня 2020 року №140/1382/19.

ВИСНОВОК: Якщо МінЮстом не буде доведено обставини щодо наявності у порушеннях приватного нотаріуса шкоди, завданої у результаті дій останнього під час здійснення ним нотаріальної діяльності, які перевіряючий орган  кваліфікує як порушення, то й відсутні підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

P.s. Окрему увагу слід приділити передумовам перевірки та порядку її проведення, оскільки будь-які порушення на цій стадії є підставою для визнання недійсними наслідків перевірки