Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.12.2019 20:00

Поновлення строку на оскарження рішення суду з підстав невчасного його отримання

Адвокат (судебная защита), магистр права

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з підстав невчасного його отримання

12 грудня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 210/1690/18(2-а/210/14/19), провадження №К/9901/21311/19 (ЄДРСРУ № 86305379) досліджував питання щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з підстав невчасного його отримання.

Верховний Суд звертає увагу, що ст. 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас ст. 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених ст. 270 КАС України, передбачений ст. 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного ч. 2 ст. 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

У рішеннях від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не у повній мірі дотримався вимог ч.2 ст.271 КАС України щодо невідкладного надіслання копії судового рішення на адресу учасників справи, а відповідач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення на 11 день з дня фактичного отримання рішення, суд касаційної інстанції вважає, що в даному випадку апелянт не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є вочевидь незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.10.2019 (справа №297/420/19).

В  той же час, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд у постановах від 16.05.2018р. № 910/15442/17, від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18.

 

P.s. Якщо недотримання строків на подання заяви про перегляд заочного рішення було зумовлене бездіяльністю суду першої інстанції, зокрема, не направленням належним чином у передбачений законом спосіб копії заочного рішення особі, яка брала участь у справі, проте не була присутня в судовому засіданні, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, особі, яка подає відповідну заяву.

Такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 року справа №308/14197/15-ц, від 20.06.2018 року справа № 461/12463/15-ц.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net