Юрисдикція справ за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою

18 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 2а-3974/10/0770, провадження № 11-440апп19 (ЄДРСРУ № 84375801) досліджувала питання юрисдикційної підсудності справ за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Так, главою 9 розділу II Податкового кодексу України регулюються питання погашення податкового боргу платника податку.

(!!!) Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками (фінансовими допомогами), наділивши у такий спосіб правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб`єктом як позичальником, ознаками публічно-правових.

При цьому органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених Податковим кодексом України.

Отже, з огляду на тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), справи за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в пункті 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, підлягають розгляду адміністративними судами.

ВИСНОВОК: У подібного роду спірних правовідносинах контролюючий орган є суб`єктом владних повноважень, на який відповідно до закону покладені адміністративно-управлінські функції щодо стягнення простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою.

P.s. Цією ж датою Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №  9901/284/19, провадження № 11-585заі19 (ЄДРСРУ № 84375800) підтвердила право на оскарження індивідуального акту суб`єкта владних повноважень тільки особою, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 та 12 червня 2018 року у справах № 800/489/17 та № 800/587/17 відповідно, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 та від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19.

А в рамках справи № 9901/265/19, провадження № 11-555заі19 (ЄДРСРУ № 84375685) підтвердила, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про визнання протиправними дій чи бездіяльності Верховної Ради України під час здійснення законотворчого процесу.