Предмет (спору) позову при неприйнятті податкової накладної

11 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/15949/15, адміністративне провадження №К/9901/41807/18, №К/9901/41805/18 (ЄДРСРУ № 82315677) досліджував питання щодо правомірності відмови у прийнятті поданих платником податків податкових накладних та зобов`язання ДФС прийняти подані останнім податкові накладні.

Перший очевидний, але важливий висновок: Верховний  Суд зазначає, що визнання протиправними дії щодо розірвання договору про визнання електронних документів не поновлює договір з моменту набрання сили судовим рішенням, а визначає договір як такий, що не розривався.

Другий висновок: реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг, однак цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

(!!!) Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як випливає зі змісту пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

ВАЖЛИВО: Водночас сама квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона є лише технічним способом інформування платника податків щодо реєстрації або нереєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі.

Натомість предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

ВИСНОВОК: Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

- Визнання протиправними дії щодо розірвання договору про визнання електронних документів не поновлює договір з моменту набрання сили судовим рішенням, а визначає договір як такий, що не розривався;

- Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг, однак цьому обов`язку кореспондує обов`язок органу виконавчої влади прийняти та зареєструвати надану платником податку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Предметом спору (позову) при неприйнятті податкової накладної є правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації - у такому разі належним способом захисту є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

- Резолютивна частина рішення суду повинна мати висновок: а) про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, б) зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку із зазначенням точної дати.

P.s. Відносно критерію оцінки ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, то Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19, ЄДРСРУ № 80894116) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, тільки п. 10 Постанови КМ від 21 лютого 2018 р. № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами від 24 квітня 2019 р. № 391 визначає порядок визначення критеріїв ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

P.s.s. Необхідно також вказати, що застосування способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів та відповідає завданням адміністративного судочинства.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 р. по справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 р. по справі № 826/4475/16.