Подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Надмірний формалізм суду при повернені апеляційної скарги без розгляду у зв’язку із поданням її до суду апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції.

15 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 2-а-7354/08, адміністративне провадження №К/9901/67207/18 (ЄДРСРУ № 80481002) досліджував питання надмірного формалізму при повернені апеляційної скарги з підстав подання останньої безпосередньо до апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції.

У відповідності до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, що була чинною на момент постановлення оскаржуваної ухвали апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України встановлено, що зміни до цього   Кодексу   вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно з пп. 15.16 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень зміни до цього   Кодексу   вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Разом з цим, частиною 1 статті 186 КАС України   (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) встановлено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Здійснивши аналіз вищевикладених норм, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема   статті 297      Кодексу адміністративного судочинства України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу   VII   Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України   (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до   статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу заявнику без розгляду на підставі пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу   VII   Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України      (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) у зв'язку з порушенням позивачем порядку звернення до суду з апеляційною скаргою, встановленим частиною першою   статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України   (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року).

ВИСНОВОК: Верховний суд погоджується з доводами скаржника про наявність у нього права звернутися з апеляційною скаргою в порядку, встановленому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду зокрема, у постановах від 19 липня 2018 року по справі № 640/20036/17 (К/9901/48190/18), від 26 вересня 2018 року по справі № 826/8873/16 (К/9901/48198/18), від 20 грудня 2018 року по справі №815/1402/18 (К/9901/64044/18), від 06 березня 2019 року по справі №816/1760/18, (К/9901/63413/18), від 06 березня 2019 року по справі № 2040/7255/18, (К/9901/68496/18) та ін.