Звільнення резидента від пені по експортному контракту

Зупинення нарахування резиденту пені з огляду на його звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення з нерезидента заборгованості.

11 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/7409/16, адміністративне провадження №К/9901/26792/18 (ЄДРСРУ № 80388399) досліджував питання щодо умов звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені по експортному контракту. 

Суть справи: Зупинення нарахування платнику податків пені з огляду на його звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовом до компанії нерезидента про стягнення боргу (валютної виручки) із доводами позивача, що у силу норм ст. 4 Закону № 185/94-ВР дата направлення позову поштою  є датою прийняття позовної заяви, з якої  зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті.

Питання: Чи є дата направлення позовної заяви в Міжнародний комерційний арбітражний суд поштою моментом прийняття позовної заяви судом? 

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону № 185/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. 

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина 3 цієї статті). 

Згідно з частиною 1 ст. 4 цього Закону порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). 

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (частина 2 цієї статті). 

Частиною 3 цієї статті визначено, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. 

Згідно з частиною 4 у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. 

За змістом пункту 2 ст. 32 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII «Про міжнародний комерційний арбітраж» третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти   припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору. 

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову. 

Відповідних висновків дійшов Верховний Суду України у постановах від 13 лютого 2012 року у справі №   21-422а11 та від 27 лютого 2012 року у справі № 21-387а11. 

Згідно з частиною 1 ст. 16 Регламенту при подачі позовної заяви в МКАС позивач зобов'язаний сплатити реєстраційний збір. До сплати реєстраційного збору позов не вважається поданим. Сплачений реєстраційний збір за поданим позовом поверненню не підлягає. 

Частиною 1 ст. 17 Регламенту встановлено, що провадження в справі порушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження за фактом пред'явлення в МКАС належним чином оформленої позовної заяви, сплаченого реєстраційного збору відповідно до Положення про арбітражні збори й видатки. 

Днем подання позовної заяви вважається день його вручення МКАС, а при відправленні позовної заяви поштою  - дата штемпеля на конверті поштового відділення місця відправлення (частина 2 цієї статті).

Зміст указаних правових норм дає підстави для висновку, що дата звернення резидента із позовом до МКАС при ТППУ про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону №185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується. 

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного суду України, висловленій у постанові від 07.02.2011 у справі № 21-63а10. 

Разом із тим за змістом вказаних норм умовою для прийняття позовної заяви є подання належно оформленої такої заяви та сплата реєстраційного збору, в разі відсутності доказів останнього (сплати збору) підстави для зупинення нарахування пені відсутні.

Між тим, у постанові ВС КАС від 12 лютого 2019 року по справі №807/1153/16, адміністративне провадження №К/9901/36338/18 (ЄДРСРУ № 79791074) зазначено, що ще одною умовою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності у вигляді пені, нарахованої відповідно до Закону №  185/94-ВР, є факт ухвалення судом рішення про задоволення позову.