Особливості пільгового розмитнення транспортного засобу

23 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 806/479/18, адміністративне провадження №К/9901/62467/18 (ЄДРСРУ №77361009) досліджував питання доведення правомірності застосування під час процедури митного оформлення автомобіля податкової пільги, наданої пунктом 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Так, пільгове розмитнення при митному оформленні транспортного засобу, в рамках вказаної норми, здійснюється з тих підстав, що автомобіль ввезено для власного користування, вперше та протягом календарного року, а отже повинно відбуватися застосування пільги (занижених ставок) зі сплати акцизного збору на підставі пункту 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Фабула справи: Автомобіль був завезений нерезидентом на митну територію України не вперше на протязі календарного року, однак платник податку - позивач не знав про те, що уповноважена ним особа ввозила на територію України інші транспортні засоби для інших осіб, а отже на думку платника податку, це не повинно впливати на право пільгового розмитнення для останнього.

За змістом пункту 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції Закону №  1389) тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлено ставки акцизного податку на товари, що використовувалися серед іншого, за кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 8703  31  90 у розмірі 0,103 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна.

ВАЖЛИВО: Абзацом другим цього пункту визначено, що ставки акцизного податку, встановлені цим пунктом, не застосовуються для легкових автомобілів, серед іншого, якщо вони ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Безпідставність застосування ставок акцизного збору, визначених пунктом 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, доводиться податковим органом на підставі того, що ввезений нерезидентом легковий автомобіль є другим транспортним засобом, ввезеним цією особою у відповідному році.

Судом встановлено, що протягом календарного року зазначеним нерезидентом ввезено декілька легкових автомобілів за дорученнями громадян України та митне оформлення яких проведене із застосуванням норм Закону №1389.

З урахуванням зазначеного Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставного застосування декларантом у процесі розмитнення ставок, передбачених пунктом 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, а відтак наявності складу податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд вказує, що системний аналіз положень Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» від 31 травня 2016 року № 1389-VIII дозволяє прийти до висновку, що запровадження законодавцем знижених ставок акцизного податку спрямоване на стимулювання розвитку ринку автотранспортних засобів в Україні та збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок детінізації автомобільної галузі.

Водночас абзацом другого пункту 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено обмеження, які не дозволяють недобросовісним декларантам зловживати наданими пільговими преференціями та завдавати шкоди суспільним інтересам.

ВАЖЛИВО: До таких обмежень віднесено ввезення на митну територію України легкових автомобілів особою на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року, що і було виявлено податковим органом під час проведення перевірки та підтверджено судами за наслідком судового розгляду.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, про неврахування судами попередніх інстанцій факту першої реєстрації автомобіля на ім'я позивача, а також того, що платник податків не міг знати і не повинен знати про те, що уповноважена ним особа ввозила на територію України інші транспортні засоби для інших осіб, є неприйнятними, виходячи з того, що ці обставини не впливають на наявність чи відсутність складу податкового правопорушення, оскільки абзацом другим пункту 15 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України не встановлено жодних винятків.

(!!!) Крім того, відповідно до законодавства декларант несе відповідальність за достовірність усіх відомостей, зазначених у митній декларації.

ВИСНОВОК: Так як декларант, під час здійснення процедури розмитнення, діє в інтересах та за рахунок клієнта, а норми діючого законодавства не встановлюють жодних винятків, то пільгові ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, завезених в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року, навіть якщо платник податків не знав або не міг знати про те, що уповноважена ним особа ввозила на територію України інші транспортні засоби для інших осіб.

P.s. Подання декларантом недостовірних відомостей до митного органу, якщо це не охоплювалося умислом довірителя, не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним регресним позовом в порядку цивільного судочинства.