Неповідомлення водієм страховика про настання страхового випадку

14 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 752/9895/15-ц  (ЄДРСРУ № 72243521) підтвердив раніше сформовану правову позицію стосовно відповідальності водія у разі неповідомлення страховика про настання страхового випадку (ДТП).

Перед усім необхідно вказати, що в разі якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника (зміст правових висновків Верховного Суду України у справах № 6-186цс16  від 30.03.2016 року та № 6-1613цс16  від 31.05.2016 року).

Тобто дані норми вказують на право страховика щодо подання такого позову, а не необхідність безумовного стягнення сум в порядку регресу.

Між тим, правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

ВАЖЛИВО:  Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Однак, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Таким чином, факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15  та від 22 березня 2017 року у справі № 6-2011цс16 .

ВИСНОВОК:  Отже, встановивши, що 1) факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; 2) він зафіксований правоохоронними органами; 3) відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; 4) сама страхова компанія відповідача його визнала, добровільно сплативши страхове відшкодування, висновки суду про те, що неповідомлення страховика про настання страхового випадку не є підставою для пред'явлення регресного позову, ґрунтуються на правильному застосуванні Закону № 1961-ІV.