Ухилення забудовників від участі в розвитку інфраструктури міста
ВСУ: спонукання замовника будівництва до укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури або можливість ухилення забудовників від участі в інфраструктурі міста.
У постанові від 22 березня 2017 року у справі №908/312/16 (№ 3-1553гс16) ВерховнийСуд України, застосувавши положення статей 2, 10, 40 Закону № 3038-VI, статей4, 9 Закону № 687-ХІV, дійшов висновку, що реконструкціябудівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє замовника відобов’язку укладення договору про пайову участь, а також від перерахуваннякоштів пайової участі. Тому неправомірна бездіяльність замовникащодо його обов’язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортноїі соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки,внаслідок якої міськрада була позбавлена права отримати на розвитокінфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода), щоперебуває у безпосередньому причинному зв’язку із наведеною неправомірноюбездіяльністю відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою длязастосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові ВерховногоСуду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16.
Більше того, 25.05.2017 р. Верховний Суд України в розрізісправи № 3-187гс17 дослідивпитання щодо спонукання замовника будівництва до укладення договору пропайову участь у розвитку інфраструктури та підстав пайової участі забудовниківв інфраструктурі міста.
Таким чином суди вказали наступне: 1) реконструкціяіснуючої забудови є різновидом забудови території, а отже пов’язана зобов’язком замовника укласти договір про пайову участь з відповідною радою; 2)саме на замовника покладено обов’язок укладення договору про пайову участь тасплати відповідних коштів; 3) в разі не укладання пайового договору зміськрадою та не прийняття участі розвитку інженерно-транспортної та соціальноїінфраструктури населеного пункту дії/бездіяльність замовника вважаютьсянеправомірними та підлягають обкладенням господарськими санкціями.
Крім того, посилання судів на сплив граничного терміну дляукладення такого виду договору є помилковим, оскільки строк, визначений закономдля укладення договору пайової участі, – протягом 15 днів із дня реєстраціїзвернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва вексплуатацію, – встановлено саме для добровільного виконання стороноюзазначеного обов’язку, отженевиконання такого зобов’язання свідчить про порушення замовником свогообов’язку, встановленого законом, і не звільняє останнього від укладеннядоговору.
Матеріал по темі: «Пайова участь забудовників вінфраструктурі міста» та «Обов’язок замовника будівництва укласти договір пропайову участь»
Разом із тим 06.09.2017 р. у справі №3-813гс17 Верховний суд України вказав,що дія положень статті 40 Закону № 3038-VI не поширюється на ТОВ, оскільки укладеннядоговору про пайову участь є обов’язковим на етапі до прийняття об’єктабудівництва в експлуатацію. Оскільки об’єкт будівництва вжеприйнято в експлуатацію, відповідач не несе обов’язку укладати договір пропайову участь і сплачувати пайовий внесок після прийняття об’єкта будівництва вексплуатацію, а тому дії відповідача не містять елементів складуцивільного правопорушення і немає підстав для відшкодування позивачеві збитківу виді упущеної вигоди.
ВИСНОВОК: з вищевикладеного вбачаються явні протиріччя, так яквисновки у справах № 3-187гс17 та № 3-813гс17 зроблені Верховним судом Україниявно протилежні…
Таким чином, обов’язок замовника будівництва укластидоговір про пайову участь залежить не від Закону, а від судової практики, яканаявна «в рукаві» адвоката та суду!
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 746
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 479
- Реформа "турботи" 251
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 132
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 118
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 33334
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
18514
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12820
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 8519
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 5880