Виклик до суду іноземця: громадянина держав – учасниць Конвенції

05.07.2017 р. Верховним судом України в контексті справи №6-835цс17  досліджувалось питання щодоналежного повідомлення-виклику сторони процесу (іноземця) про час та місцеслухання справи у судовому провадженні.

Суд вказав, що згідно із частинами першою та другою статті2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до КонституціїУкраїни, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

ВАЖЛИВО:  Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковістьякого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж установленіцим Кодексом, застосовуютьсяправила міжнародного договору.

Відповідно до частини першої статті 4 Конвенції установиюстиції Договірних Сторін надають правову допомогу у цивільних, сімейних ікримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції.

При виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиціїДоговірних Сторін взаємодіють одна з одною через свої центральні органи, якщотільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок взаємодії (стяття 5Конвенції).

Статтею 6 Конвенції передбачено, що Договірні Сторонинадають одина одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних і іншихдій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокремаскладання і пересилання документів, їх вручення.

Згідно із частиною першою статті 10 та статею 11 цієї жКонвенції, запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповіднодо порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані їїмовою або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. Віншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згоднийдобровільно їх прийняти. Вручення документів засвідчується підтвердженням,підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткоюзапитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівникаустанови, що вручає документ або виданий цією установою інший документ, у якомуповинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з правлюдини невід’ємними частинами «права на суд» слід розглядати,зокрема, наступні вимоги : вимога «змагальності» процесувідповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бутипоінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежноюстороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», щопередбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільномусудовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v.Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право наефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).

ВАЖЛИВО:  Стаття 6 Конвенції головним чином служить длявизначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти своюпозицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щобоцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національнимисудами (Каралевічус проти Литви (Karalevicius v. Lithuania), 6 червня2002 р., номер заяви 53254/99).

Порядок опрацювання доручень про вручення документів навиконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомогив цивільних справах визначено в Інструкції про порядок виконання міжнароднихдоговорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо врученнядокументів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень,затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Державної судовоїадміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (далі – Інструкція).

Відповідно пункту 1.8 розділу І Інструкції головнітериторіальні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентнимиорганами з питаннь надання міжнародної правової допомоги в цивільних справахчерез Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнароднихдоговорів є центральним органом України з питань надання міжнародної правовоїдопомоги в цивільних справах.

Якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникаєнеобхідність у врученні документів за кордоном, суд України, який розглядаєсправу, складає доручення про надання правової допомоги за кордоном танаправляє його через головне територіальне управління юстиції до Міністерстваюстиції України, якщо інше не передбачено міжнародним договором. Міністерствоюстиції України опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу зпитань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави,а також отримує від іноземних компетентних органів інформацію та документи щодовиконання доручень компетентних органів України і направляє їх через головнітериторіальні управління юстиції відповідному органу (підпункти 1.10.1, 1.10.2пункту 1.10 розділу І, пункти 2.5, 2.7 розділу ІІ Інструкції).

ВИСНОВОК:  Аналіз зазначених правових норм дає підстави длявисновку про те, що в разі, якщо відповідач у справі є громадянином однієї здержав – учасниць Конвенції і проживає на її території, він має бути повідомленийпро час і місце судового розгляду справи за позовом до нього відповідно доположень Конвенції та Інструкції: за дорученням суду України, направленим черезголовні територіальні управління юстиції до Міністерства юстиції України, якщоінше не передбачене міжнародним договором України.