Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.04.2016 12:19

Позов іншого з подружжя, як спосіб виведення майна з-під обтяження

Адвокат (судебная защита), магистр права

В реаліях сьогодення, а також дисбалансу діючого законодавства в якому один нормативно – правовий акт змінює інший, боржники відчувають себе, як риба у воді і постійно шукають правові колізії законодавства, які допоможуть їм вийти «сухими з води».

Наведу реальний приклад того, як боржник, користуючисьправовою необізнаністю свого опонента, «майже вирішив» питання щодо уникненнявідповідальності за своїм грошовим зобов’язанням.

Обставинисправи: Між учасниками відносин укладається договір позики, в рамкахякого, стягувач передає боржнику відповідну грошову суму. По закону жанру боргніхто не повертає, отже стягувач вимушений звернутися до суду … і в рамкахзабезпечення зобов’язань, по заяві стягувача, суд накладає арешт на майноборжника.

Одночасно з цим, але окремо від зазначеного вище, віддружини боржника до останнього подається «робочий» позов про поділ спільногомайна подружжя, шляхом виділення їй у натурі всього майна зі сплатою чоловікукомпенсації 1/2 частини вартості майна (як правило оціненого по мінімальноможливим цінам).

Надалі, маємо можливість спостерігати дуже цікаву історію.Суд задовольняє позовні вимоги дружини, визнає за неї право власності на всерухоме нерухоме майно, яке набуто у шлюбі, а чоловіку присуджує «компенсацію»,яка є цілком сміхотворною.

В той же час, як в казці «3 – ри роки» йде судовий процеспро стягнення заборгованості за договором позики…і нарешті судове рішення…аленадалі …апеляційне провадження … касація … виконавче провадження, а пройшло вжероків сім і з боржника вже нічого взяти…

Але наш герой (стягувач) не здається подає апеляційнускаргу на рішення по «сімейному спору» з проханням поновити строки наапеляційне оскарження…і ось диво апеляція їх поновлює, але закриває провадженняна підставі ст. 292 Цивільного процесуального кодексу України (ні суб’єкт звернення),він в касацію …але там теж саме…він в Верховний суд України за переглядом… іось диво – справа передається в апеляцію на новий розгляд.

ВСУ у постанові від 17.02.2016 року по цій справі за №6-76цс16 чітко вказує, що відповідно до частини першої статті 292 ЦПК Українисторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не бралиучасті у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, маютьправо оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністюабо частково і за змістом цієї статті право на апеляційне оскарження маютьособи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їмшкоди, що виражається в несприятливих для них наслідках.

Отже, на мою думку, нерозторопна «Феміда» не побачилапорушення прав Стягувача… і заставила останнього пройти всі круги «судовогооскарження»… а в цей час постає питання…кому сьогодні належить «спірне» майноборжника? Можливо воно перепродане, а можливо в іпотеці у банку?

Сподіваюсь, що продовження буде…

«Вік живи - вік навчайся!» гласить народна мудрість, а отжедля попередження вищевикладеної ситуації, все ж таки пропоную учасникамцивільно – правових відносин, під час укладання договорів та/або угод, користуватисяпослугами правознавця, який знає діюче законодавство та обізнаний в судовійпрактиці, яка склалася в нашій правовій державі.

Разом з тим, розуміючи, що є особи, які покладаються насвій «підприємницький нюх», вважаючи що їх ділові здібності допоможутьрозпізнати недобросовісного контрагента (але не тільки для них)  пропоную дослідити «помилки», які, на мійпогляд, були допущені позикодавцем.

  Помилка №1: після накладення судом арешту на майно боржника, врамках судового спору, стягувач перестав моніторити ситуацію навколо майна останнього,а також Єдиний реєстр судових рішень на предмет спору щодо арештованого майна.

Примітка: Спори відноснонерухомого майна – це виключна підсудність, отже необхідно лише контролюватисудові провадження в суді за місцезнаходження цього майна і вчасно зайти всудовий процес в якості зацікавленої особи.

Помилка№ 2: Якщо під час судового процесу щодо стягненнязаборгованості з боржника, останній всіляко намагається затягти процес(відрядження, хвороби, експертизи), то це є першим «дзвіночком», а отже необхідноробити – див. «Помилка № 1».

Примітка: першою ознакою того,що борг ніхто не буде (не хоче)  повертати є намагання боржника всілякоухилитися від відповідальності та уникнути зустрічей, як в рамках судовогопроцесу так і в рамках суспільного життя або навпаки - «сверхактивна» правовапозиція відповідача, яка не зможе принести йому жодних правових дивідендів, алесуттєво ускладнить розгляд справи по суті.

Помилка№ 3: Під час укладання договору позики (передання коштів  в борг) не врахування позикодавцем правовогорежиму майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення в разі невиконання договірнихумов та/або строків повернення, а також наявності супруга(ги), який (яка) можеоскаржувати цей борговий договір, як такий, що укладений не в інтересах сім’ї.

Помилка№ 4: Це зміст боргової розписки та договору позики, якіповинні передбачати в сукупності всі вищевикладені умови. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net