Обшук: продовження слідчої дії без дозволу суду

КПК передбачає, що:

- обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК України);

- обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 цієї статті);

- обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку (ч. 2 ст. 236 КПК України);

Однак відповідно до ч. 1 ст. 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Тобто, якщо слідчий та/або прокурор проводять обшук, наприклад адміністративних будівель великого заводу, і не в змозі охопити їх увагою в день проведення обшуку, то проникнення в інші дні та продовження обшуку, навіть в рамках дії ухвали (30 днів), буде вважатися не санкціонованим, а отже незаконним.

Враховуючи зазначене вище та відповідно до ч 1 ст. 87 КПК України докази, які будуть отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини є недопустимими, а в подальшому  згідно ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини здійснення процесуальних дій, які потребують дозволу суду - без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Вказане також підтверджено і судовою практикою, зокрема Апеляційним судом м. Києва в своєму рішенні (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41798446) ухвалив наступне:

«Я к зазначено вище, слідством проведено обшуки на території товариства 12.09.2014р.,  13.09.2014 р., 15.09.2014 р., 16.09.2014 р., 17.09.2014 р., 18.09.2014 р. Вилучення речей та документів, про арешт яких ставиться питання, проведено в дні, наступні після проведення першого обшуку.

Тобто вилучення речей проведено під час обшуку, дозвіл на який не надавався слідчим суддею, а, отже, вказані речі не можуть мати у цьому кримінальному провадженні статус допустимих речових доказів та не підлягають арешту в порядку ст.ст. 167, 170 КПК України.

Тлумачення слідчого та прокурора положень КПК України таким чином, що неможливість завершити обшук в один день дає підстави проникати до житла чи іншого володіння особи необмежену кількість раз, суперечить  принципу верховенства права, закріпленому в преамбулі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 8 Конституції України та ст. 8 КПК України, відповідно до якого не допускається тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало права і свободи людини та безпідставно розширювало повноваження органів державної влади».