Очерком пера інвестиційний клімат в Україні може зійти на нівець: ВСУ

Мова піде про Постанову Верховного суду України у справі № 6-2124цс15 від 10.02.2016 р., правовим висновком якої є:

- за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

  Таким чином, кульмінацією цієї Постанови, на мій погляд, є наступне:

1. «За змістом пункту 1.4 договорів купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно».

2. « Позивачка зазначала, що вона повністю оплатила вартість майнових прав; будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію 16 вересня 2011 року, вона зверталася до відповідача з вимогою про виконання умов договору, у тому числі підписання акта приймання-передачі, однак жодної відповіді від відповідача не отримала».

  Таким чином, Суд посилаючись на ст. 331 ЦК України, якою  визначене загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію, скасував рішення попередніх інстанцій і остаточно відмовив позивачу у задоволені його позову щодо визнання право власності на новобудову.

Отже, Верховний суд України постановив, що суди, приймаючи до уваги ст. 331 ЦК України, не мають право визнавати за Інвестором право власності на новозбудоване майно.

Тобто, якщо ви інвестували кошти в новобудову,  то власником квартири Ви будите лише з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно і лише після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію, а до цього моменту …

  P.s. На мою думку, і нажаль, в Україні не діє положення Закону України  «Про інвестиційну діяльність», ч. 5.  ст. 7 зокрема якого передбачає, що інвестор  має право    володіти,    користуватися    і розпоряджатися об'єктами  та  результатами  інвестицій,  включаючи реінвестиції  та  торговельні  операції  на  території    України, відповідно до законодавчих актів України.

  P.s.s. Інвестор запам’ятай:  перед укладанням такого виду угод обовязково отримайте інформацію про забудовника: про його засновників, контрагентів, податкових зобов’язань, розміру статутного фонду, наявність у нього відповідних ліцензій, участь його у подібних господарських операціях, не буде і зайвим перевірити його по всім наявним базам в т.ч. і по «Єдиному державному реєстру судових рішень», а найліпше довірити цю справу професіоналам, які зберуть для Вас «досьє» на забудовника  та зроблять відповідний правовий висновок.