Деякі актуальні питання визнання інформації недостовірною

Для забезпечення однакового застосування судами законодавства, що регулює захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи Пленум Верховного Суду України ще у 2009 році оприлюднив постанову, в якій визначив, що таке недостовірна інформація, а також порядок розгляду судових справ такої категорії.

При розгляді справ про захист гідності, честі, а також ділової репутації суди повинні точно і неухильно застосувати положення чинного законодавства. Крім того, важливим є врахування європейських стандартів у галузі свободи вираження.

Водночас найактуальніша судова практика України демонструє неоднозначне застосування чинного законодавства, що виявив моніторинг громадської організації «Платформа прав людини» у липні 2020 року. 

Спростування інформації на сайті “Апостроф”

7 липня 2020 року Київський апеляційний суд своєю постановою залишив без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року, яким відповідача ТОВ «Європейська медіа група» зобов'язано спростувати спірну інформацію в мережі Інтернет на веб-сайті apostrophe.ua.

При цьому, суди визнали недостовірною інформацію, яка фактично відповідає дійсності. Так, у статті, яка стала предметом спору, із посиланням на першоджерело зазначалось, що блогер поширив стосовно позивачів певну інформацію. Як видно із рішень, суди встановили, що саме блогер спершу розповсюдив спірні відомості, втім визнали їх недостовірними. Але сам факт поширення цих відомостей знайшов своє підтвердження. Відповідно, інформація про те, що користувач поширив зазначену інформацію в мережі інтернет відповідає дійсності, а тому спростуванню не підлягає.

Таким чином, суд не застосував у цій справі стандарти, сформульовані Європейським судом з прав людини у справі “Газета “Україна-Центр” проти України”. Зокрема, ЄСПЛ не вбачив жодних доказів того, що національні суди в своїх рішеннях забезпечили баланс між потребою захищати репутацію особи та правом підприємства-заявника розголошувати інформацію, яка становить суспільний інтерес у контексті виборчих дебатів.

Суди не надали достатніх підстав для того, аби прирівняти особу, яка висловила дискредитуючі твердження, та підприємство-заявника, яке його опублікувало, а також для неврахування того факту, що оскаржувана інформація була широко розповсюджена до її публікації підприємством-заявником. Суди також не розглядали пропорційність втручання та той факт, що підприємство-заявник надало позивачу можливість відповісти на оскаржувану публікацію.

За таких обставин ЄСПЛ дійшло висновку, що українські суди здійснили втручання у право підприємства-заявника на свободу вираження поглядів у спосіб, що не є необхідним у демократичному суспільстві.

Спростування інформації на сайті “Наші гроші”

Дарницький районний суд м. Києва своїм рішенням від 22 травня 2020 року визнав недостовірною та такою, що порушує право на повагу до честі, гідності та на недоторканність ділової репутації позивача, інформацію, поширену у статті на веб-сайті https://nashigroshi.org:

«ОСОБА_5 в особі ОСОБА_1, який монопольно заводить дизель в український трубопровід з російської сторони». Своїм рішенням він зобов'язав відповідача вилучити вищезазначену інформацію з тексту статті та оприлюднити спростування, розмістивши його “між заголовком та першим абзацом статті”.

Крім тексту спростування, суд додатково зобов’язав оприлюднити ще й резолютивну частину рішення, що не відповідає принципу пропорційності, передбаченому частиною 2 статті 10 ЄСПЛ.

Таким чином, суд зобов’язав відповідачів видалити частину статті та спростувати недостовірну інформацію без обґрунтування потреби в одночасному застосуванні таких способів правового захисту.

Окрім того, зобов'язання спростувати поширену інформацію шляхом розміщення між заголовком та першим абзацом статті тексту спростування порушує цілісність публікації, що призводить до порушення авторських прав і не відповідає законодавству України.

Спростування інформації на каналі Youtube

Господарський суд Черкаської області своїм рішенням від 24 червня 2020 року задовольнив позов про захист ділової репутації, спростування та видалення недостовірної інформації, розміщеної в мережі інтернет на одному з каналів Youtube, однак не обґрунтував необхідності одночасного застосування таких способів правового захисту, як спростування та видалення спірної інформації.

Окрім цього, суд не повною мірою розмежував факти і оціночні судження. Наприклад, він визнав недостовірною і зобов'язав спростувати, зокрема, інформацію наступного змісту: “... Обіжаються дуже обіжаються. І він бреше всім. Клейма навішують. Оце їхня команда, оце щас що оце рулить, оце дивіться ОСОБА_3…Оце вони рулять, оцим вони узурпували владу…вони посідали оце у них геокадастр, слава богу, що його знищують, от і так дальше, якби знищили і тих хто цим геокадастром рулив у нас у Драбові їм всегда рулила ОСОБА_6 … оце всі негаразди що проісходять в нас оце од них”.

На думку авторів моніторингу, викладена інформація має ознаки оціночних суджень і відображає критичну позицію автора стосовно певних осіб та їх дій. Встановивши, що спірна інформація “побудована у формі образливих і принизливих звинувачень щодо його господарської діяльності, соціальної сфери і викликає негативну соціальну оцінку”, що є характерним для оціночних суджень, суд застосував такий спосіб правового захисту, як спростування, що може використовуватись лише відносно фактів.

Суд надав правову оцінку висловлюванням особи (автора висловлювань), яку не залучено до участі у справі і яка не мала процесуальної можливості надати докази на підтвердження своїх слів.

Розглядаючи справу за позовом юридичної особи, суд встановив порушення немайнових прав її керівника - фізичної особи, вийшовши таким чином в цій частині за межі юрисдикції господарського суду.

Нагадаємо, що згідно з вищезгаданою Постановою Пленуму Верховного Суду України, суди мають використовувати широкі можливості, що надає розгляд справ про захист гідності, честі чи ділової репутації, для підвищення культури спілкування, з’ясовувати обставини поширення недостовірної інформації реагувати окремими ухвалами при встановленні фактів порушення закону. Вкрай важливим при цьому є врахування європейських стандартів у галузі свободи вираження.