Про Швейцарію і новий перелік країн з пільговим оподаткуванням
Процес деофшоризації бізнесу набирає обертів у всьому світі і Україна має активно до нього долучатися. Звичайно, повністю закрити будь-яке використання офшорних схем неможливо, а ось посилити над ними контроль під силу кожній державі.
За кілька днів - якраз в річницю Дня Незалежності нашої країни - українська делегація відправиться до Швейцарії на переговори. У планах представників Мінфінансів, ДФС та Офісу великих платників – перегляд “Конценції про уникнення подвійного оподаткування між Швейцарією та Україною”. Справа в тому, що чинна редакція цієї Конвенції застаріла і не відповідає модельній конвенції ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) і міжнародним вимогам, не кажучи вже про те, що вона не передбачає надання Швейцарією важливої для українських податківців інформації про швейцарські компанії. Тож необхідність провести переговори назріла давно і ось нарешті країни про них домовилися.
Можливим каталізатором переговорного процесу стало оновлення списку країн ТЦУ (з пільговим оподаткуванням), ініційоване Офісом великих платників податків. Наразі цей перелік складає 65 країн, 36 з них є офшорними зонами. За останні кілька років кількість країн в переліку зменшилася, але тепер ситуація змінилася і до нього варто повернути до нього деякі держави: Швейцарію, Ліван, ОАЕ, Мальту, Сингапур та інші. В першу чергу це пов’язано з тим, що в 2017 році у нас змінилися критерії формування списку. Тепер, щоб не потрапити до нього, країна повинна підписати з Україною відповідну угоду, підтримувати обмін інформацією в повному обсязі і мати ставку з податку на прибуток не нижчу за -5 пунктів від української.
Впевнено можна сказати, що з цих трьох пунктів ситуація із Швейцарією відповідає лише першому. В той самий час товарообіг з нею і по експорту, і по імпорту посідає перше місце і становить 39%.
Мати такий товарообіг і не мати достатньо інформації для контролю оподаткування - такого собі не можуть дозволити навіть дуже багаті країни. Тому ми й запропонували повернути Швейцарію до переліку ТЦУ. Перебування в подібному списку несе в собі певні іміджеві ризики. Мабуть, завдяки цьому і прискорився переговорний процес із Швейцарією.
Загалом маю сказати, що процес деофшоризації бізнесу набирає обертів у всьому світі. Останньою тенденцією в ЄС стала імплементація директиви Європарламенту, спрямованої на боротьбу з відмиванням доходів і ухиленням від сплати податків. Також було введено нові вимоги для банків та інших фінансових установ: їх зобов’язали вести реєстр кінцевих бенефіціарів своїх клієнтів і надавати відповідну інформацію службам фінансового моніторингу країни.
Україна хай повільно, але теж рухається в тому ж напрямку. Нещодавно КМУ ухвалив постанову №480 з переліком організаційно-правових форм, використання яких дозволяє мінімізувати оподаткування. Це значний крок: після того як з січня 2015 року біло скасовано обмеження витрат при імпорті через офшорні компанії та визнано контрольованими операціями лише відносини з резидентами, зареєстрованими в країнах з пільговим режимом оподаткування, за 2015 рік нашими платниками за участю так званих англійських партнерств було імпортовано товарів на суму 14 млрд грн, а експортовано - на суму 9 млрд грн. Після ухвали згаданої постанови ці операції повернулися під контроль трансфертного ціноутворення.
Наступний важливий крок - затвердження оновленого переліку країн ТЦУ (з пільговим оподаткуванням). Це має статися до кінця року, а з січня він набуде чинності.
Паралельно в Міністерстві фінансів триває обговорення імплементації кроків BEPS. Поки що в дорожній карті міністерства зазначено, що Україна готова виконати лише чотири кроки: 5, 6, 13, 14 - це так званий мінімальний стандарт. Але ми маємо рухатися далі, інакше Україна може потрапити до міжнародного переліку офшорів, котрий буде сформовано ОЕСР (Організація Міжнародного Співробітництва і Розвитку). Репутаційні ризики занадто високі. Якщо навіть Швейцарія не схотіла опинитися в “чорному” списку України, то Україні тим більше не варто потрапляти до міжнародного переліку офшорів ОЕСР.
Переконаний, що для реалізації ефективної міжнародної економічної політики України нам варто було би вирішити не лише юридичні, а й кадрові питання. Нам катастрофічно не вистачає спеціалістів-міжнародників, а ті, що є, розпорошені по невеликих окремих відділах у різних департаментах. Думаю, варто було би консолідувати їхні зусилля в одному великому департаменті на рівні ДФСУ, який би виконував функції аналітики, контролю та організації усіх міжнародних процесів. Тоді буде кому реалізовувати і кроки BEPS, і проведення масштабної деофшоризації, і адаптацією українського податкового законодавства до норм ЄС.
Звичайно, ми усвідомлюємо, що повністю закрити будь-яке використання офшорних схем неможливо, а ось посилити над ними контроль під силу кожній державі, у тому числі - й Україні.
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 106063
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 81789
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 20493
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
12229
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9047