Про Швейцарію і новий перелік країн з пільговим оподаткуванням
Процес деофшоризації бізнесу набирає обертів у всьому світі і Україна має активно до нього долучатися. Звичайно, повністю закрити будь-яке використання офшорних схем неможливо, а ось посилити над ними контроль під силу кожній державі.
За кілька днів - якраз в річницю Дня Незалежності нашої країни - українська делегація відправиться до Швейцарії на переговори. У планах представників Мінфінансів, ДФС та Офісу великих платників – перегляд “Конценції про уникнення подвійного оподаткування між Швейцарією та Україною”. Справа в тому, що чинна редакція цієї Конвенції застаріла і не відповідає модельній конвенції ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) і міжнародним вимогам, не кажучи вже про те, що вона не передбачає надання Швейцарією важливої для українських податківців інформації про швейцарські компанії. Тож необхідність провести переговори назріла давно і ось нарешті країни про них домовилися.
Можливим каталізатором переговорного процесу стало оновлення списку країн ТЦУ (з пільговим оподаткуванням), ініційоване Офісом великих платників податків. Наразі цей перелік складає 65 країн, 36 з них є офшорними зонами. За останні кілька років кількість країн в переліку зменшилася, але тепер ситуація змінилася і до нього варто повернути до нього деякі держави: Швейцарію, Ліван, ОАЕ, Мальту, Сингапур та інші. В першу чергу це пов’язано з тим, що в 2017 році у нас змінилися критерії формування списку. Тепер, щоб не потрапити до нього, країна повинна підписати з Україною відповідну угоду, підтримувати обмін інформацією в повному обсязі і мати ставку з податку на прибуток не нижчу за -5 пунктів від української.
Впевнено можна сказати, що з цих трьох пунктів ситуація із Швейцарією відповідає лише першому. В той самий час товарообіг з нею і по експорту, і по імпорту посідає перше місце і становить 39%.
Мати такий товарообіг і не мати достатньо інформації для контролю оподаткування - такого собі не можуть дозволити навіть дуже багаті країни. Тому ми й запропонували повернути Швейцарію до переліку ТЦУ. Перебування в подібному списку несе в собі певні іміджеві ризики. Мабуть, завдяки цьому і прискорився переговорний процес із Швейцарією.
Загалом маю сказати, що процес деофшоризації бізнесу набирає обертів у всьому світі. Останньою тенденцією в ЄС стала імплементація директиви Європарламенту, спрямованої на боротьбу з відмиванням доходів і ухиленням від сплати податків. Також було введено нові вимоги для банків та інших фінансових установ: їх зобов’язали вести реєстр кінцевих бенефіціарів своїх клієнтів і надавати відповідну інформацію службам фінансового моніторингу країни.
Україна хай повільно, але теж рухається в тому ж напрямку. Нещодавно КМУ ухвалив постанову №480 з переліком організаційно-правових форм, використання яких дозволяє мінімізувати оподаткування. Це значний крок: після того як з січня 2015 року біло скасовано обмеження витрат при імпорті через офшорні компанії та визнано контрольованими операціями лише відносини з резидентами, зареєстрованими в країнах з пільговим режимом оподаткування, за 2015 рік нашими платниками за участю так званих англійських партнерств було імпортовано товарів на суму 14 млрд грн, а експортовано - на суму 9 млрд грн. Після ухвали згаданої постанови ці операції повернулися під контроль трансфертного ціноутворення.
Наступний важливий крок - затвердження оновленого переліку країн ТЦУ (з пільговим оподаткуванням). Це має статися до кінця року, а з січня він набуде чинності.
Паралельно в Міністерстві фінансів триває обговорення імплементації кроків BEPS. Поки що в дорожній карті міністерства зазначено, що Україна готова виконати лише чотири кроки: 5, 6, 13, 14 - це так званий мінімальний стандарт. Але ми маємо рухатися далі, інакше Україна може потрапити до міжнародного переліку офшорів, котрий буде сформовано ОЕСР (Організація Міжнародного Співробітництва і Розвитку). Репутаційні ризики занадто високі. Якщо навіть Швейцарія не схотіла опинитися в “чорному” списку України, то Україні тим більше не варто потрапляти до міжнародного переліку офшорів ОЕСР.
Переконаний, що для реалізації ефективної міжнародної економічної політики України нам варто було би вирішити не лише юридичні, а й кадрові питання. Нам катастрофічно не вистачає спеціалістів-міжнародників, а ті, що є, розпорошені по невеликих окремих відділах у різних департаментах. Думаю, варто було би консолідувати їхні зусилля в одному великому департаменті на рівні ДФСУ, який би виконував функції аналітики, контролю та організації усіх міжнародних процесів. Тоді буде кому реалізовувати і кроки BEPS, і проведення масштабної деофшоризації, і адаптацією українського податкового законодавства до норм ЄС.
Звичайно, ми усвідомлюємо, що повністю закрити будь-яке використання офшорних схем неможливо, а ось посилити над ними контроль під силу кожній державі, у тому числі - й Україні.
- Податкова біполярність АБО коли виграв справу, але неправильно Євген Власов вчора о 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов вчора о 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник вчора о 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Звільнення від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та 3 % річних Євген Морозов 19.12.2024 09:34
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 18.12.2024 16:34
- "Національний кешбек", "єПідтримка" та "єКнига": чому ці програми важливі? Віктор Круглов 18.12.2024 14:22
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1234
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1151
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 558
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 224
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 151
-
Трамп обвалив акції своєї медіагрупи. Віддав частку Trump Media у спеціальний траст
Бізнес 9921
-
У Житомирській області збанкрутував порцеляновий завод з 200-річною історією
Бізнес 9630
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 7766
-
Попит на природний газ для експорту ЗПГ із США вперше за вісім років зменшився: причини
Бізнес 6353
-
Сільпо втратило склад і товари на 400 млн грн через нічну атаку "шахедів"
Бізнес 5164