Європейський досвід — сфера ЖКГ
Прозорість та професіоналізм — ось що відрізняє наших сусідів в Європі від пострадянської дійсності
Коли говорять про переваги інтеграції України до Європейського або Митного Союзу, оперують переважно макроекономічними, політичними і навіть історичними поняттями. Все це вірно. Але є й буденні речі, з якими кожен з нас стикається щодня, і щоб порівняти як працює, скажімо, та ж сфера ЖКГ в Європі та в країнах колишнього СРСР, іноді треба подивитися на це власними очима.Щойно повернувся з Польщі, де був з ознайомчою поїздкою в рамках Кампанії з переходу на новий рівень управління нерухомістю. Поляки комунальні проблеми, якими у нас хоч греблю гати, вирішили просто і ефективно — повністю відмовилися від державних ЖЕКів.
Керуючі компанії, які займаються обслуговуванням житла, діють на підставі угоди, яку з ними укладають члени ОСББ (організація співвласників багатоквартирних будинків). Лише в Кракові, приміром, таких керуючих компаній 40, тож у людей завжди є можливість вибору відповідно до ціни та якості послуг, що надаються.
Головне ж в цьому те, що задоволеним є кінцевий споживач — мешканці будинків. Переконався особисто, побачивши достатньо багато об’єктів нерухомості та провівши велику кількість зустрічей та розмов. Самі поляки кажуть, що п’ять років тому, коли ця реформа починалася, не могли уявити, що вона виявиться настільки успішною.
Основна запорука успіху — висока конкуреція на ринку. При тому, що і для самих керуючих компаній цей бізнес є достатньо прибутковим, а їхня діяльність — абсолютно прозорою.
В Україні ж монопольне становище ЖЕКів дозволяє їм і працювати аби як, і вести бухгалтерію так, що в ній заплутається навіть досвідчений фінансист. Отримуючи платіжку українець не завжди може розібратися — за що, власне, стягуються кошти. Про якість роботи ЖЕКів годі й говорити. А якщо з вини комунальників трапляється якась аварія, і пошкоджується майно мешканців, довести свою правоту люди часто не взмозі — тому що так влаштована вся система, а багатьом і не хочеться витрачати свій час на судову тяганину.
Немає в Польші і українських субсидій для малозабезпечених. Таким людям надається адресна допомога державою, а за комунальні послуги вони платять на рівних з усіма іншими.
Тобто, ще раз хочеться наголосити на конкурентності та прозорості правил, які запровадили наші сусіди. Цікаво, що згідно з польським законодавством після продажу першої ж квартири у новому будинку, покупець та власник житлового комплексу забов’язані(!) створити ОСББ. З цього моменту саме вони, а не неефективні державні структури, беруть на себе відповідальність за його утримання.
Українське законодавство теж передбачає можливість створення ОСББ, але практика ця не є поширеною настільки, наскільки вимагає час. Суспільство “розкачується”, багато недовіри та побоювань знову бути ошуканими. Але все одно поступово ми маємо йти шляхом руйнування державної монополії на ринку надання комунальних послуг. Професійні керуючи компанії в Україні, впевнений, з’являтимуться, як тільки на них сфомується реальний попит.
Я думаю, що євроінтеграція і полягає не в останню чергу в запозиченні підходів, відмінних від тих, до яких ми звикли і боїмося змінити. На даному прикладі видно, як вони стосуються не абстрактних понять, а цілком приземлених проблем, від невирішеності яких потерпає, по суті, кожен. Альтернативи в цьому випадку, фактично, не існує.
Тому коли кажуть, що Україну хочуть завести під європейський “дах”, я кажу — це чудово, такий дах є надійним, і він не потече від того, що гроші на його ремонт вже давно вкрадені.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13321
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12062
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5148
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4390
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4042