Європейський досвід — сфера ЖКГ
Прозорість та професіоналізм — ось що відрізняє наших сусідів в Європі від пострадянської дійсності
Коли говорять про переваги інтеграції України до Європейського або Митного Союзу, оперують переважно макроекономічними, політичними і навіть історичними поняттями. Все це вірно. Але є й буденні речі, з якими кожен з нас стикається щодня, і щоб порівняти як працює, скажімо, та ж сфера ЖКГ в Європі та в країнах колишнього СРСР, іноді треба подивитися на це власними очима.Щойно повернувся з Польщі, де був з ознайомчою поїздкою в рамках Кампанії з переходу на новий рівень управління нерухомістю. Поляки комунальні проблеми, якими у нас хоч греблю гати, вирішили просто і ефективно — повністю відмовилися від державних ЖЕКів.
Керуючі компанії, які займаються обслуговуванням житла, діють на підставі угоди, яку з ними укладають члени ОСББ (організація співвласників багатоквартирних будинків). Лише в Кракові, приміром, таких керуючих компаній 40, тож у людей завжди є можливість вибору відповідно до ціни та якості послуг, що надаються.
Головне ж в цьому те, що задоволеним є кінцевий споживач — мешканці будинків. Переконався особисто, побачивши достатньо багато об’єктів нерухомості та провівши велику кількість зустрічей та розмов. Самі поляки кажуть, що п’ять років тому, коли ця реформа починалася, не могли уявити, що вона виявиться настільки успішною.
Основна запорука успіху — висока конкуреція на ринку. При тому, що і для самих керуючих компаній цей бізнес є достатньо прибутковим, а їхня діяльність — абсолютно прозорою.
В Україні ж монопольне становище ЖЕКів дозволяє їм і працювати аби як, і вести бухгалтерію так, що в ній заплутається навіть досвідчений фінансист. Отримуючи платіжку українець не завжди може розібратися — за що, власне, стягуються кошти. Про якість роботи ЖЕКів годі й говорити. А якщо з вини комунальників трапляється якась аварія, і пошкоджується майно мешканців, довести свою правоту люди часто не взмозі — тому що так влаштована вся система, а багатьом і не хочеться витрачати свій час на судову тяганину.
Немає в Польші і українських субсидій для малозабезпечених. Таким людям надається адресна допомога державою, а за комунальні послуги вони платять на рівних з усіма іншими.
Тобто, ще раз хочеться наголосити на конкурентності та прозорості правил, які запровадили наші сусіди. Цікаво, що згідно з польським законодавством після продажу першої ж квартири у новому будинку, покупець та власник житлового комплексу забов’язані(!) створити ОСББ. З цього моменту саме вони, а не неефективні державні структури, беруть на себе відповідальність за його утримання.
Українське законодавство теж передбачає можливість створення ОСББ, але практика ця не є поширеною настільки, наскільки вимагає час. Суспільство “розкачується”, багато недовіри та побоювань знову бути ошуканими. Але все одно поступово ми маємо йти шляхом руйнування державної монополії на ринку надання комунальних послуг. Професійні керуючи компанії в Україні, впевнений, з’являтимуться, як тільки на них сфомується реальний попит.
Я думаю, що євроінтеграція і полягає не в останню чергу в запозиченні підходів, відмінних від тих, до яких ми звикли і боїмося змінити. На даному прикладі видно, як вони стосуються не абстрактних понять, а цілком приземлених проблем, від невирішеності яких потерпає, по суті, кожен. Альтернативи в цьому випадку, фактично, не існує.
Тому коли кажуть, що Україну хочуть завести під європейський “дах”, я кажу — це чудово, такий дах є надійним, і він не потече від того, що гроші на його ремонт вже давно вкрадені.
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість Тарас Купрунець вчора о 17:25
- Як перетворити заперечення клієнта на угоду: техніки професійних продажів Олександр Скнар вчора о 16:53
- Гуманоїд за $20 000, який готує світ до нового життя з ШІ Станіслав Нянько вчора о 16:49
- Форензик 2025: тренди фінансових розслідувань як інструмент захисту бізнесу Артем Ковбель вчора о 16:23
- Лобіювання по-українськи: як працює новий закон і чому це не корупція Ольга Драчевська вчора о 15:37
- "Післясмак свята": пропозиції для зміцнення соціальної сфери України Тетяна Семигіна вчора о 14:34
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект Євген Магда вчора о 10:44
- Контакт-центри майбутнього: баланс між ШІ, сервісом і довірою клієнтів Аліна Первушина вчора о 10:04
- Як один пункт у кредитному договорі може коштувати бізнесу власності Ростислав Никітенко вчора о 09:26
- Фандрайзинг для стартапів: 6 кроків, щоб залучити інвесторів та донорів на ранніх етапах Олександра Смілянець вчора о 07:21
- Популізм із присмаком передвиборчого відчаю Дана Ярова 02.11.2025 23:51
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання Нісар Ахмад 02.11.2025 19:12
- Шоу замість справедливості: що насправді сталося у справі Кудрицького Дана Ярова 01.11.2025 18:44
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 31.10.2025 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 31.10.2025 07:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 749
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 385
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 270
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 119
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість 97
-
Ходьба 6-6-6: як wellness-тренд спалює жир, зміцнює серце і м’язи – і за що його обожнює TikTok
Життя 3148
-
Деякі заводи скоротили або припинили виробництво масла через збитковість – Інфагро
Бізнес 1867
-
Другий шанс для "заброшок": як перетворити старі палаци культури на молодіжні хаби
Життя 1703
-
27-річний водій з Вінницької області зібрав понад 1000 штрафів за порушення ПДР
Бізнес 1459
-
Саміт G2: Пекін виставив рахунок Заходу
Думка 1300
