Що не так з "плівками Деркача"?
Чи могла взагалі відбутися така розмова? Варто подивитися на події які відбувалася у той час.
Поки в Україні здійнявся галас через нову серію «плівок Деркача» прес-секретар президента Росії Дмітрій Пєсков заявив, що у Кремлі нічого не знають про запис такої розмови і не уявляє як такий запис могли зробити взагалі.
Чому така дивна реакція Москви? Давайте розберемося. По-перше, пригадаймо, що ми живемо у світі, де наші діти на домашніх комп’ютерах монтують відеокліпи на свої любимі пісні – ми про таке в їхньому віці геть і не мріяли. До чого це? До того, що якісно зробити компоновку фраз, взятих з інших записів – питання лише техніки і навичок. Для прикладу можна згадати ролик, що з’явився напередодні президентських виборів, де Зеленський розповідає ніби він «нюхає наркотики». Ролик був фейком, зшитим з відеозапису інтерв’ю зробленого «Українською правдою». Хоча виглядає вельми навіть реалістично. Де гарантія що зараз ми не маємо справи з чимось подібним?
До речі, «голос Путіна» на записах не надто схожий на гарно відомий нам з інтерв’ю голос реального Владіміра Путіна. Звук зіпсований поміхами так, ніби на записі не розмова керівників двох держав, а дзвінок автослюсаря з райцентру до тещі в глухе село. Цей запис може запросто бути записом розмови Порошенка з кимось іншим, де в розриви фраз вставили запис голосу схожого на голос Путіна. Може бути і ще щось.
А чи могла взагалі відбутися така розмова? Варто подивитися на події які відбувалася у той час. Судячи з запису – ідеться про кінець квітня 2015 р., у записі говорять про прийдешнє 1 травня і про 70 річчя перемоги у Другій світовій війні. Що відбувалося в Україні і в Росії на той момент? На той момент щойно завершилися бої у Донецькому аеропорту і навколо Дебальцева, де загинуло чимало бойовиків, у тому числі – громадян Росії. В обох випадках російським найманцям вдалося відтіснити ЗСУ – але не завдати їм значної поразки. Додамо до цього переговори у Мінську 12 лютого 2015 р., коли за словами екс-президента Франції Олланда Путін і Порошенко в розмовах постійно зривалися на крик. Важко повірити, що Путін забув би таке швидко, так само як важко повірити що досвідченні політики Олланд і Меркель не помітили б нещирості емоцій з обох сторін, якби таке було. До речі, не Порошенко заявляв, ніби бачить мир в очах Путіна – про таке заявляв зовсім інший президент.
Варто нагадати, що на кінець квітня 2015 р. Росія уже перебувала під санкціями Заходу, як раз таки через порушення Мінських угод, укладених Петром Порошенко. Ба-більше, Україну помалу виводили з під російського інформаційного впливу. Як раз 5 березня Верховна рада ухвалила законопроект президента Порошенка про встановлення Дня захисника України на 14 жовтня – день створення Української Повстанської армії. І нарешті, 16 березня у Києві був убитий журналіст Олесь Бузина – і вся російська преса в один голос звинувачувала у вбивстві «банди націоналістів випестуваних режимом Порошенка». Уявити собі, що за цих умов Владімір Путін мило і привітно бесідує з головним «Цинічним бандерівцем» якось бракує уяви. Але й це не все.
Через місяць після «нібито розмови», 3 червня терористи ДиРи сунулися в Мар’їнку біля Донецька – і зазнали гучної поразки. Непогано поговорили Путін з Порошенко, правда? І нарешті. З плівок Деркача виходить так, що водночас Порошенко говорив з Байденом про спецоперації у Криму, а з Путіним – про економічні стосунки. Вам не здається, що Путін на цьому тлі виглядає ідіотом, якого як дитину дурив вправний інтриган Порошенко?
Не дивно, що від записів прес-служба Кремля відсторонилася зразу – таке занадто навіть для неї. Фальшивість «записів Деркача» - очевидна. Я вже не кажу, що СБУ схоже, вкотре не порушить кримінальну справу про розголошення державної таємниці, якою є всі розмови керівників країн. Наразі на соцмережах вирують істерики – прибічники влади на самих лише емоціях намагаються довести, що записи – правдиві. І знаєте – Петро Порошенко мусить їм всім щиро подякувати.
Бо якщо його противники вдалися до вже відвертої брехні – гіркі їхні справи.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 22253
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6333
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2483
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2272
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 1916