Бізнес поліпшень не очікує
Ґвалтувати економіку – собі дорожче, її як чарівну пані – можна тільки облещувати.
Один мій знайомий – дуже успішний менеджер проектів, дуже любить повторювати фразу: «порушувати можна будь-які закони, крім закону всесвітнього тяжіння, закону сексуальної привабливості і законів економіки». Щодо перших двох – якось іншим разом. А от щодо законів економіки – вся світова історія свідчить, що на бажалки громадян і на силування урядів Її Високість економіка чхати хотіли. Грубощів вона не любить. Придушите там – матимете інфляцію, придушите тут – матимете пустий бюджет. Тощо й тощо. Ґвалтувати економіку – собі дорожче, її як чарівну пані – можна тільки облещувати.
З облещуванням проблеми були в Україні у всіх урядів. Але чинний уряд тут просто вражає уяву. Його неоковирні потуги все більше примушують згадати давно забуті приваби юності – тобто про шалені 90-і. Що я маю на увазі?
Секрет Полішинеля - одним з інструментів прогнозування економічної ситуації є опитування осіб, які власне економіку створюють – керівників підприємств, підприємців, аналітиків ринків тощо. Умовно, перспективи які бачать ці люди покладаючись на свої досвід, знання і бізнесову чуйку втілюються в цілком конкретні показники – індикатори та індекси. Яке ж майбутнє бачить для себе в 2020 р. році наш пересічний підприємець?
Кисле майбутнє він бачить, скажемо прямо. Індикатор економічних настроїв (Держстат) у першому кварталі 2020 р. склав 103%, порівняно з 113,4% та 105,9% відповідно у першому та четвертому кварталах 2019 р. Погіршилися всі чотири індикатори ділової активності: будівництві (від -18,9% в IV кварталі 2019 р., до -21,7%), у переробній промисловості (від -5,5% до -6,4%), у сфері послуг (від +1,6% до -3%) та у роздрібній торгівлі (від +13,7% до +3,7%). У слід за індикаторами ділової активності просів індикатор споживчої впевненості – від -5,8% до -11,4%, відповідно.
В унісон з індикаторами Держстату знижуються індикатори НБУ – падають ділові очікування підприємств. Щодо економічного становища у наступні 12 місяців, показник зростання обсягів товарів і послуг бахнувся до 21,9% (проти 30,5% у ІІІ кварталі 2019 р.), індекс ділових очікувань – до 112% (проти 115,3%). Бізнес чекає зростання споживчих цін на 7% (у ІІІ кварталі 2019 р. чекав на 6,9%). Зросли очікування респондентів щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Водночас частка респондентів які планують брати банківські кредити зменшилася.
Індекс очікувань ділової активності у грудні 2019 р. знизився до показника 48,6 (у листопаді був 49,1). Економічні результати грудня всі опитані респонденти оцінили песимістично, і висловили побоювання що доведеться зменшувати чисельність зайнятих працівників на своїх підприємствах. Підприємства промисловості, будівництва та сфери послуг очікують зменшення обсягів замовлень.
Що все це означає в перекладі з економічної на українську? Це означає, що доведеться затягнути паски. Безробіття побільшає. Ціни зростатимуть далі. Підприємці набагато обережніше вкладатимуть гроші і закладатимуть ризики у ціни. Відтак, ФОПів давитимуть сильніше – і вони уходитимуть в тінь. Збори до бюджету впадуть ще дужче. Власне скорочення і затримку зарплатень ми маємо вже зараз – і цьому кінця-краю не видно.
Чому так? Та тому що економічна політику уряду Гончарука-Зеленського непередбачувана так само як не передбачувана траєкторія руху алкоголіка. З одного боку уряд дає нові й нові популістичні обіцянки, з іншого – обіцяє поліпшення для бізнесу. А це – речі принципово несумісні, неможливо водночас збільшувати розходи бюджету і зменшувати доходи. Це – прямий шлях у розорення і дефолту країни. Як виправляє свої проколи уряд? Він збільшує побори з бізнесу. А відтак…
А відтак повертаємося до банального постулату – економікою керувати треба уміти. Гарно критикувати когось за те, що він не збудував економічний рай – набагато складніше відзначитися успіхами самому. Нинішня влада владою стала на безмежній критиці команди президента Порошенка. Нині ж до результатів часів Порошенка команді Зеленського – як до неба пішки.
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова вчора о 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора вчора о 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз вчора о 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс вчора о 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко вчора о 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко вчора о 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський 13.07.2025 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко 13.07.2025 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
-
Американці отримали контроль над одним з найбільших зернових терміналів в Одесі
Бізнес 16872
-
50 000 грн при народженні та 7000 грн щомісяця: уряд схвалив нову підтримку родин з дітьми
Фінанси 8773
-
Як почати день так, щоб усе встигати: робоча формула перших 30 хвилин
Життя 6367
-
У медзакладах Києва відбулися обшуки: БЕБ розслідує махінації з eHealth – фото
Бізнес 5119
-
Бути собою чи грати на публіку: чи варто ділитися своєю вразливістю в Instagram
Життя 3159