ФОПи уходять в тінь
Подітися владі нікуди. Гроші вона шукатиме скрізь. Влада давитиме ФОПів. ФОПи уходитимуть в тінь ще більш масово. ФОПи опиратимуться.
В Україні реєструють менше ФОПів. За даними моніторингової компанії «Опендатабот» протягом 2019 р. кількість зареєстрованих ФОПів виявилася на 15% меншою ніж торік. Результат – на початок 2020 р. в Україні зареєстровано 1,88 мільйони підприємців, на початок 2019 р. було 1,84 мільйони, а на початок 2017 р. – 1,76 мільйони. Зменшення динаміки – очевидне.
Ідучи на вибори екс-шоумен Володимир Зеленський обіцяв ФОПам дуже багато. Він розповідав про Україну своєї мрії: де бізнес можна відкрити за годину, де правоохоронці припинять тиск на бізнес, де податки стануть прості і зрозумілі, де нарешті податок на прибуток замінить податок на виведений капітал. В реальності сталося все те, про що казали прибічники Порошенка – Україна мрії Зеленського так і залишилася мрією. Насправді – все інакше.
Причини зменшення реєстрації ФОПів видання перелічило чітко: закон про впровадження регістраторів розрахункових операцій (касових апаратів, по факту – обмеження спрощеної системи оподаткування і повернення перевірок), впровадження «кешбеку» (права клієнту стучати на підприємця податковій за винагороду), збільшення штрафів за порушення і збільшення податків – як похідне від зростання мінімальної зарплатні. Я б додав сюди ще один пункт – масово перестали реєструватися представники сектору IT. Причина очевидна – наміри уряду для ФОПів зі сфери ІТ збільшити податки більш ніж удвічі, порівняно з ФОП 3-ї групи. Намір цей наразі нереалізований. Але ІТ-ишники, що працюють на фрілансі явно вирішили новацій не чекати і взагалі не реєструватися – не зловлять. Для довідки, у 2018 р. кількість ІТ-шників-ФОПів зросла на 45%.
Все це причини, так би мовити, технічні. Всі вони, безумовно, важливі. Та є обставина набагато важливіша, з якою ЗЕуряд наразі тільки стикнувся. В Україні як така відсутня культура сплати податків. Податки в свідомості пересічного українця в кращому разі – сумна необхідність, в гіршому – нахабне здирництво з боку держави. Українець докладає титанічних зусиль, аби податків не платити. Платити податки – не престижно. Частково – це наслідок колоніального минулого, де платити податки означало фінансувати окупанта. Частково – похідне від природної української інфантильності. Відповідальність за державу для українця – щось далеке. Ба-більше, теза «влада – злочинна» стає для українця дивовижною індульгенцією для податкових порушень – навіщо, мовляв фінансувати злочинну владу? Чистий інфантилізм – українцеві не спадає на думку, що податки ідуть ще й на утримання державних інституцій, які існуватимуть за будь-якої влади, і які будуть потрібні тій політичній команді, яку він вважає своєю – коли та стане владою.
Наразі в Україні 1,88 мільйони ФОПів. Примусити силою таку масу людей платити податки – нереально. Тут є лише два шляхи, або жорстокий диктат рівня сталінізму (для якого в Україні нині нема ані ґрунту, ані ресурсів), або – певне порозуміння влади і спільноти підприємців. Порозуміння встановлюється важко і дуже довго. Будь-які прояви примушення з боку влади викликають відповідну реакцію підприємців – ухід в тінь. Стосунки з контролюючими органами вирішуються шляхом давно відомої побутової корупції – на базарах кожен торговець знає що таке «весь ряд скинувся для податківців». Ті ж кого за руку спіймати важко (фрілансери) не реєструються взагалі. В крайньому разі – закривають старий ФОП і реєструють на меншу ставку податку. В засобах протистояння з державою українці – експерти. У підсумку, держава яка хотіла отримати більше податків, отримує їх значно менше, натомість здобував проти себе спільноту незадоволених громадян.
Саме це й відбувається зараз. Подітися владі нікуди. Минулий рік ЗЕкоманда закінчила з діркою в бюджеті у 72 мільярди грн. – вочевидь гроші вона шукатиме скрізь. Влада давитиме ФОПів. ФОПи уходитимуть в тінь ще більш масово. ФОПи опиратимуться.
Повертати довіру підприємця до влади доведеться довго і дуже важко. Це – найстрашніший наслідок бездумної діяльності ЗЕкоманди.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 23602
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6374
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2527
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2050