ФОПи уходять в тінь
Подітися владі нікуди. Гроші вона шукатиме скрізь. Влада давитиме ФОПів. ФОПи уходитимуть в тінь ще більш масово. ФОПи опиратимуться.
В Україні реєструють менше ФОПів. За даними моніторингової компанії «Опендатабот» протягом 2019 р. кількість зареєстрованих ФОПів виявилася на 15% меншою ніж торік. Результат – на початок 2020 р. в Україні зареєстровано 1,88 мільйони підприємців, на початок 2019 р. було 1,84 мільйони, а на початок 2017 р. – 1,76 мільйони. Зменшення динаміки – очевидне.
Ідучи на вибори екс-шоумен Володимир Зеленський обіцяв ФОПам дуже багато. Він розповідав про Україну своєї мрії: де бізнес можна відкрити за годину, де правоохоронці припинять тиск на бізнес, де податки стануть прості і зрозумілі, де нарешті податок на прибуток замінить податок на виведений капітал. В реальності сталося все те, про що казали прибічники Порошенка – Україна мрії Зеленського так і залишилася мрією. Насправді – все інакше.
Причини зменшення реєстрації ФОПів видання перелічило чітко: закон про впровадження регістраторів розрахункових операцій (касових апаратів, по факту – обмеження спрощеної системи оподаткування і повернення перевірок), впровадження «кешбеку» (права клієнту стучати на підприємця податковій за винагороду), збільшення штрафів за порушення і збільшення податків – як похідне від зростання мінімальної зарплатні. Я б додав сюди ще один пункт – масово перестали реєструватися представники сектору IT. Причина очевидна – наміри уряду для ФОПів зі сфери ІТ збільшити податки більш ніж удвічі, порівняно з ФОП 3-ї групи. Намір цей наразі нереалізований. Але ІТ-ишники, що працюють на фрілансі явно вирішили новацій не чекати і взагалі не реєструватися – не зловлять. Для довідки, у 2018 р. кількість ІТ-шників-ФОПів зросла на 45%.
Все це причини, так би мовити, технічні. Всі вони, безумовно, важливі. Та є обставина набагато важливіша, з якою ЗЕуряд наразі тільки стикнувся. В Україні як така відсутня культура сплати податків. Податки в свідомості пересічного українця в кращому разі – сумна необхідність, в гіршому – нахабне здирництво з боку держави. Українець докладає титанічних зусиль, аби податків не платити. Платити податки – не престижно. Частково – це наслідок колоніального минулого, де платити податки означало фінансувати окупанта. Частково – похідне від природної української інфантильності. Відповідальність за державу для українця – щось далеке. Ба-більше, теза «влада – злочинна» стає для українця дивовижною індульгенцією для податкових порушень – навіщо, мовляв фінансувати злочинну владу? Чистий інфантилізм – українцеві не спадає на думку, що податки ідуть ще й на утримання державних інституцій, які існуватимуть за будь-якої влади, і які будуть потрібні тій політичній команді, яку він вважає своєю – коли та стане владою.
Наразі в Україні 1,88 мільйони ФОПів. Примусити силою таку масу людей платити податки – нереально. Тут є лише два шляхи, або жорстокий диктат рівня сталінізму (для якого в Україні нині нема ані ґрунту, ані ресурсів), або – певне порозуміння влади і спільноти підприємців. Порозуміння встановлюється важко і дуже довго. Будь-які прояви примушення з боку влади викликають відповідну реакцію підприємців – ухід в тінь. Стосунки з контролюючими органами вирішуються шляхом давно відомої побутової корупції – на базарах кожен торговець знає що таке «весь ряд скинувся для податківців». Ті ж кого за руку спіймати важко (фрілансери) не реєструються взагалі. В крайньому разі – закривають старий ФОП і реєструють на меншу ставку податку. В засобах протистояння з державою українці – експерти. У підсумку, держава яка хотіла отримати більше податків, отримує їх значно менше, натомість здобував проти себе спільноту незадоволених громадян.
Саме це й відбувається зараз. Подітися владі нікуди. Минулий рік ЗЕкоманда закінчила з діркою в бюджеті у 72 мільярди грн. – вочевидь гроші вона шукатиме скрізь. Влада давитиме ФОПів. ФОПи уходитимуть в тінь ще більш масово. ФОПи опиратимуться.
Повертати довіру підприємця до влади доведеться довго і дуже важко. Це – найстрашніший наслідок бездумної діяльності ЗЕкоманди.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13651
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5448
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5197
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 4985
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4153