Фактор "хорошого хлопця"
Шукаючи "хорошого хлопця", виборці уривають шлях у владу для справді ефективних керівників. Дають зрозуміти, що іти ефективному менеджеру у владу – не треба, його ніхто не оцінить.
Знаєте, мені це вже порядно набридло. Набридло те, як раз за разом наші громадяни намагаються обрати чарівника, який мусить за них, у їхній країні вирішити їхні проблеми. Щойно ми бачили як більшість країни, у єдиному пориві обрала у президенти коміка, який нині через голову керівника Митної служби звільняє керівників митниць і влаштовує скандали з секретарями міськрад. Тепер так само на наших очах до Верховної Ради готові обрати відомого співака з людьми, про яких ми знаємо практично нічого.
Вдумайтеся в це формулювання «політичний рейтинг співака». Не маразм? З чистої допитливості цікаво – який наразі політичний рейтинг Стіва Тайлера, Міка Джаггера, або Бонні Тайлер? Чому всі вони не йдуть в політику? Відповідь очевидна – на Заході ніхто не проголосує за «просто хорошого хлопця». На Заході чудово розуміють, що влада – це служба. Парламент – це місце де мусять обговорювати важливі для країни питання і коректувати та приймати закони. Люди які там працюватимуть, мусять принаймні розумітися на предметі. Знати як держава працює. Розуміти, чому ця процедура працює так, а ця – так? Що зможе поміняти там на краще людина, яка все життя не організовувала людей, не керувала людьми, не створювала виробництво? Яка співала...
Я чудово знаю цю логіку. Люди всерйоз вважають що «стало краще», це коли ви продовжуєте ходити на ту саму роботу, виконувати ті самі обов'язки, у вільний час – байдикувати, а не займатися самоосвітою, аби реформувати себе самих. А водночас – аби в них росли зарплатні, зменшувалися ціни та дешева іпотека з'являлася б неба. Людей переконують, що все це можливо – треба, ніби, лише «перестати красти». Це «вас обкрадають» перетворилося на ідеальну вудочку з морквинкою, яку вішають перед віслючком, аби їхати в нього на горбу. І народ біжить за морквинкою – не помічаючи, ким зайнятий його горб і кого він везе?
«Що мені робити? Як мені жити?» - питають люди. І самі собі відповідають – потрібен той, хто прийде і вирішить... «Зробить краще».
Знаєте, я далеко не прибічник екс-міністрів Анатолія Гриценка , Юрія Бойка та екс-прем'єра Тимошенко, але їхніх виборців зрозуміти принаймні можна. Вони виходять з чогось конкретного – з досвіду перебування цих політиків при владі. Можна захоплюватися тим досвідом, можна його критикувати, але факт лишається фактом – такий досвід всі вони мають. Екс-президент Порошенко – й поготів.
Проте – люди хочуть чарівника. Люди готові голосувати за «хорошого хлопця». Люди, обираючи законодавця в Раду, керуються принципом «ну, він же такий хороший хлопчик! Пісні гарні співає!» Люди голосують не за реального політика, а за власні іллюзії. За сподівання, що «а раптом він буде хороший?» Той факт, що просто не можна бути хорошим для всіх, їм на думку не спадає.
Не спада їм на думку й те, що за політиком-дилетантом часто-густо стоїть олігарх, для якого такий політик-дилетант всього лише інструмент для втілення власних інтересів (і ми вже маємо такий приклад перед очима). Але... «Хіба ж може таке бути? Він же – хороший хлопець!»
Трагедія ситуації полягає в тому, що шукаючи «хорошого хлопця», виборці уривають шлях у владу для справді ефективних керівників. Дають зрозуміти, що іти ефективному менеджеру у владу – не треба, його ніхто не оцінить. Команда прнзидента Порошенка на Дніпропетровщині на чолі з головою ДніпроОДА Валентином Резніченком – будувала школи, дитячі садки, дороги, стадіони, лікарні, системи економного опалення... За президента Порошенка Україна здобула безвіз, увійшла в п'ятірку найбільших експортерів харчів до ЄС, збудувала 207 нових заводів за 4 роки, і Газпром став винним «Нафтогазу», а не навпаки. Чим громадяни віддячили за все це? Обрали президетом дилетанта. Коміка. Нині вони готові обрати в парламент співака з друзяками.
До чого ми так прийдемо – не хочеться й думати.
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 12:50
- Звільнення від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та 3 % річних Євген Морозов 09:34
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов вчора о 16:34
- "Національний кешбек", "єПідтримка" та "єКнига": чому ці програми важливі? Віктор Круглов вчора о 14:22
- За ґратами, але з гідністю: Як новий закон змінює підхід до прав ув’язнених в Україні Дмитро Зенкін вчора о 13:03
- Знищення архаїзмів: Чому на міжнародних маршрутах прибрали конкурсні комісії Альона Векліч вчора о 12:59
- Доцільність оскарження акту перевірки закупівель Держаудитслужби Євген Морозов вчора о 10:15
- Тест на державницьке мислення Євген Магда 17.12.2024 18:48
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді Юрій Бабенко 17.12.2024 16:36
- Як українським компаніям укласти PPA: Європейський досвід та рекомендації для бізнесу Ростислав Никітенко 17.12.2024 13:27
- Оголошення громадянина померлим в судовому порядку Євген Морозов 17.12.2024 11:06
-
З 1 січня перетнути кордон з оформленою у день виїзду "Зеленою карткою" водії не зможуть
Фінанси 33577
-
"Ніхто не проти, але не отримали". Зеленський просив у США ліцензію на виробництво Patriot
Бізнес 31771
-
"Екстрений крок": Польща починає продавати вершкове масло зі стратегічних резервів
Бізнес 31009
-
У Литві понад 33 000 українців викреслили зі списку бенефіціарів тимчасового захисту
Бізнес 20629
-
Як працюватиме школа без вчителів
Думка 8964