Чому демографія в Україні "підводить" економічне зростання

Лише за 10 місяців 2021 року країну покинуло більше 660 тис. українців. Це найвищий показник за останні 11 років. І це один з найбільших викликів економіці

Зазвичай, під Новий Рік, доводиться підводити підсумки року що минає, та робити прогнози на майбутній рік. Спробую відзначити декілька важливих факторів в економіці України, які, на жаль, не дали можливості повністю подолати кризові явища, пов’язані як з пандемією, так і змінами кон’юнктури зовнішніх ринків.

Насамперед, варто згадати певні тренди останніх років, які впливали й впливають на вітчизняну економіку і з якими уряд має, нарешті, розпочати активну боротьбу. Так, за останні 11 років, переважно через трудову міграцію, Україна втратила майже 3,3 млн громадян, що поїхали за кордон і не повернулися. Лише за 10 місяців 2021 року країну покинуло більше 660 тис. українців. Це найвищий показник за останні 11 років. Окрім того, така кількість мігрантів більш ніж вдвічі перевищує показники природного скорочення населення за аналогічний період. За даними Держстату, загальне природнє скорочення чисельності населення в січні–вересні 2021р. склало 268,5 тис. осіб. 

За таких умов, пріоритетами державної політики зайнятості мають стати:

•  створення нових робочих місць;

•  суттєве підвищення рівня заробітної плати;

•  покращення умов праці. 

Саме ці критерії є основними мотивами для населення працездатного віку при ухваленні рішення щодо пошуку роботи за межами України. Попри те, що за даними Держстату індекс реальної заробітної плати в січні–жовтні 2021р. порівняно з відповідним періодом 2020 р. становив 110,5%, населення, схоже, не помітило цього зростання. Насамперед через те, що більше половини доходів домогосподарств в Україні витрачається на продукти харчування, а продовольча інфляція за цей період по основним видам товарів склала 30-100%. Також зазначу, що індекс цін виробників в жовтні 2021 року вийшов на рекордний показник у 57,2%, який до цього спостерігався лише у жовтні 2005 року.

На жаль, Національний банк України у своїй боротьбі з інфляцією фактично зростанню цін. По-перше, через збільшення впродовж року облікової ставки з 6% до 9%, чим підняв вартість кредитного ресурсу і сприяв збільшенню бюджетних витрат на обслуговування державного боргу (оскільки Мінфін мусив збільшити відсоткові ставки по емітованим ОВДП до 14%+). По-друге, через те, що до 70% всього обсягу рефінансування, отриманого від НБУ, банки вклали в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). 

Гривневої ліквідності на внутрішньому ринку, відтак, більше не стало, кредитування реального сектору економіки залишилося, в кращому випадку, на попередньому – дуже низькому – рівні. Що, в свою чергу, позначилось на видатках розвитку, які знизились і, відповідно, сприяли уповільненню темпів зростання економіки.

Проте варто зауважити, що були і позитивні моменти. Так, Верховна Рада України схвалила бюджет - 2022 майже вчасно - 2 грудня. І це вже, як я писав, добра новина для фінуправлінь органів  місцевого самоврядування, які без будь-яких острахів перед невідомістю зможуть планувати і затверджувати власні бюджети. Позитив і для самого Мінфіну, який протягом грудня  може спокійно затвердити помісячний Розпис держбюджету-2022 ще до Нового року, а не бавитися із "тимчасовими" документами.

Також, «під ялинку» парламент ухвалив в другому читанні та в цілому законопроект №3739, більш відомий як законопроект про локалізацію виробництв. Попри те, що не до всіх іноземних компаній його норми будуть застосовані, це  гарний приклад того, як на законодавчому рівні можна підтримати власну промисловість. Також, на останньому в 2021 році пленарному засіданні, ВРУ ухвалила у першому читанні два законопроекти №5688 та №5689, які передбачають впровадження цілої низки норм фіскального характеру для потенційних інвесторів в економіку України, спрямованих на стимулювання розвитку індустріальних парків, зміни до закону про які (№4416-1) президент Зеленський підписав ще два місяці тому, у жовтні цього року.  

Без розвитку промисловості нема чого й сподіватися на зростання ВВП. Сподіваюсь, що  законодавці продовжать свою діяльність, спрямовану на відродження та підтримку вітчизняного виробника і після Нового року.