Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.07.2013 13:02

Оподаткування страхового відшкодування

Юрисконсульт ПАОКБ "ПРАВЕКС-БАНК"

Оподаткування страхового відшкодування, що направлено банком на погашення кредиту позичальника-фізичної особи

Досить розповсюдженою є ситуації коли банк, як вигодонабувач за договором страхування, страхувальником за яким є його позичальник, самостійно направляє страхове відшкодування за таким договором на погашення кредиту позичальника.

Які це створює податкові наслідки?

Відповідно до п.165.1.27. ПКУ до  складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються  сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента (під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Таким чином, страхове відшкодування отримане платником податку (відповідно до ПКУ) не підлягає оподаткуванню.

Що стосується випадків отримання страхового відшкодування вигодонабувачем, відповідно до листа ДПА України від 03.06.2010 р. N 5332/6/17-0716 (та наведеній позиції ДПС у Базі податкових знань) якщо договором страхування передбачено, що при настанні страхового випадку із автомобілем, який є заставою під фінансовий кредит, виданий фізичній особі на його придбання, банк є вигодонабувачем щодо страхового відшкодування, то виплата такого відшкодування є розрахунками між суб'єктами господарювання і не є доходом фізичної особи - заставодавця. При цьому страхова компанія не є податковим агентом щодо виплачуваних банку сум страхового відшкодування.  Водночас якщо в подальшому банк буде спрямовувати одержані суми страхового відшкодування на виплату (надання у негрошовій формі тощо) доходу фізичним особам - заставодавцям, то банк як податковий агент повинен утримати з такого доходу податок, перерахувати утриманий податок до бюджету в порядку, встановленому Законом, а також відобразити відомості про виплачений (наданий) дохід у податковому розрахунку за формою N 1ДФ, який затверджено наказом Наказ Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1020.

Таким чином якщо страхове відшкодування отримується банком (як вигодонабувачем), й, відповідно, він стає власником зазначених коштів (в силу ст. 3 ЗУ «Про страхування»), та спрямовується на погашення заборгованості або створення іншого додаткового блага клієнту, такий дохід фізичної особи (позичальника) є додатковим благом, що підлягає оподаткуванню (п. 164.2.17. ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у разі визначення у договорах страхування вигодонабувачем банку, та направлення ним зазначених коштів на погашення заборгованості за кредитом позичальника/страхувальника чи надання ним іншого доходу (виплата коштів заставодавцю/страхувальнику, направлення коштів на здійснення ремонту третьою організацією),  банк відповідно до вимог чинного законодавства є податковим агентом та зобов’язаний перерахувати суму податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

З метою уникнення таких ситуацій, Банк має розглянути доцільність переструктурування відповідних відносин щодо виплати страхового відшкодування (визначити, що зарахування страхового відшкодування буде здійснюватись на поточний рахунок клієнта звідки за договірним списанням буде направлятись на погашення боргу, тощо).

 

Також досить частими є ситуації, коли позичальник банку помер, а банк є вигодонабувачем за договором страхування життя.

У цій ситуації направлення страхового відшкодування на погашення кредитної заборгованості відповідно до ст. 1216 ЦК має входити у склад спадщини, а відтак підлягати оподаткування податком з доходу фізичних осіб після ідентифікації платника податків. Так, відповідно до Листа ДПА України від 29.07.2005 р. N 7129/6/17-3116 «Про дохід платника податку»  питання оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень Закону, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку. Того ж висновку доходить й Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у своєму листі від 20.06.2008 р. N 5244 та ВАС України у своїй Ухвалі від 20 листопада 2007 року.

Відтак, на мою думку, у такій ситуації Банку не варто поспішати із зарахуванням коштів на кредитний рахунок чи сплаті податку з доходів фіз. осіб, а слід зачекати до моменту прийняття спадщини спадкоємцями позичальника.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net