План відновлення України. Що вселяє надію?

Понад 6 тижнів дуже напруженої роботи, до якої доклали зусилля тисячі професіоналів із 24 напрямів.

Минулого тижня План відновлення України було представлено українською делегацією на чолі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем на конференції з питань відновлення України у Швейцарії. Його обговорювали представники найвищого рівня 40 держав та міжнародних організацій. 

До частини економічного відновлення у Проєкт Плану вдалося інтегрувати:

1. Зменшення податкового та адміністративного тиску на бізнес. 

Планується реалізувати за рахунок спрощення звітності та адміністрування податків, масштабної дерегуляція та розвитку мережі індустріальних парків. Фіскальний відсоток ВВП повинен знизитися з рівня 40-45% ВВП до рівня менше 30%.

Робочою групою запропоновані проєкти зменшення ефективної ставки податків на заробітну плату (в тому числі ЄСВ та ПДФО) до 25% та впровадження ПНвК (податок на виведений капітал) за умови узгодження з міжнародними партнерами відповідно до чинних міжнародних фінансових угод України.

2. Зрушення в питанні управління державною власністю.

Стратегічні підприємства державної власності:

- централізація функції власника державних стратегічних активів та укрупнення таких активів для підвищення ефективності управління ними;

- створення керуючої компанії з управління активами підприємства відповідно до вимог ОЕСР, яка централізуватиме управління активами відповідно до окремих галузей / дивізіонів;

- позбавлення міністерств та відомств невластивої їм функції управління бізнесами до кінця 2022 року;   

- затвердження переліку державних стратегічних активів, спрощення та пришвидшення передачі активів на приватизацію, запропоновано законодавчо дозволити приватизацію шляхом ІPO (неконтрольного пакета, не більше 49% статутного капіталу) для частини з топ-15 підприємств;

- виведення на IPO окремих держпідприємств із переліку топ-15 як стратегічна ціль.

Проведення реформи корпоративного управління державних підприємств, що передбачає впровадження управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки відповідно до керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, які, зокрема, визначають: надання наглядовим радам повноважень щодо призначення та звільнення керівника підприємства, затвердження фінансових, інвестиційних та стратегічних планів підприємства.

Приватизація нестратегічних активів:

- підготовка до приватизації всіх державних нестратегічних активів;

- приватизація нестратегічних активів до 2025 року.

3. Блок заходів із відкриття ринків для української продукції та заміщення рф насамперед на ринках G7, ЄС та Великої Британії. Інтеграцію в ланцюжки постачань та розвиток експорту.  

Довідково. У 2021 році рф експортувала в країни ЄС та Велику Британію товари на суму 67,5 млрд доларів США без урахування палива та супутніх товарів. Експорт українських товарів до цих країн у 2021 склав 28,9 млрд доларів США. Заміщення Україною експорту рф хоча б на 10% дасть змогу українським експортерам отримати додатково майже 7 млрд доларів США.

Головна ціль заходів – перехід України від продажів сировинних товарів до товарів із великою доданою вартістю. Наприклад, перехід від продажів руди вартістю 110 доларів США за 1 т до продажів готової продукції машинобудування за ціною 5–20 тис. доларів США за 1 т.

4. Завдання із залучення інвесторів та побудови нової інноваційної структури економіки.

Із цією метою розроблено «Інвестиційне меню» на 425 млрд доларів США. Це набір проєктів за пріоритетними галузями з інвестиціями в реальний сектор: ОПК, машинобудування, агропромисловий комплекс, енергетику, логістику, металургію та видобувну промисловість. 

Детальний перелік інвестиційних проєктів: IнвестМеню

5. Окремий блок, присвячений страхуванню від воєнних ризиків. 

Пропонується задіяти гарантії для закордонних приватних інвесторів за рахунок країн-партнерів та конфіскації майна рф. Діятимуть державні гарантії в розмірі 0,2% ВВП кожної країни з G7 та ЄС упродовж 5 років.

А також збільшити кредитування українськими банками за рахунок використання державних гарантій. Надати державні гарантії постраждалим і зруйнованим бізнесам для залучення банківських кредитів на відновлення.

6. Розвиток ринку праці завдяки оновленню Трудового кодексу, імплементації директив ЄС, активних програм зайнятості та перекваліфікації. 

Акцент зроблено й на підвищенні ефективності роботи служби зайнятості: цифровізація сервісів та послуг, збільшення орієнтації на клієнта, реалізація спільних проєктів із приватним сектором. Наприклад, разом із приватними майданчиками пошуку роботи вже створюють Єдину базу вакансій по всій країні.

План відновлення викликав жвавий інтерес та підтримку партнерів у Лугано. Вони дали свою оцінку та рекомендації з його посилення. 

Багато уваги, критики й коментарів отримав проєкт Плану і від експертів всередині країни.

План відновлення будуть доробляти й посилювати.

Він має давати чіткі відповіді на такі запитання: 

Як Україні, використовуючи сильні сторони (людський капітал, сировинну базу), не потрапити в пастку руху по інерції?

Як зробити ривок та створити економіку нового укладу, побудувати інноваційне майбутнє?

На які точки зростання зробити ставку та які стимули обрати? 

Конференція в Лугано є не фінальною точкою в роботі над Планом відновлення, а скоріше – важливою віхою. Далі – доопрацювання Плану, затвердження та найважливіший етап – впровадження.