UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.12.2022 11:36

Удосконалення чи чергове недорозуміння?

Допомагаю людям

(знов за СМКОР в питаннях та відповідях)

Мінфін опублікував проект змін до Порядку 1165 та Порядку 1246 згідно інформації на сайті (мовою оригіналу) «Мінфін презентує зміни, спрямовані на удосконалення роботи системи блокування податкових накладних»…«З метою створення сприятливих умов для реєстрації податкових накладних, усунення непорозумінь між платниками податку та контролюючими органами». Звернено увагу на приховані «удосконалення», які врешті можуть перетворити непорозуміння в удосконалене знущання.
Щодо таблиці даних платника:
Розгляд таблиці «удосконалюється», бо в ньому запроваджуються наслідки ризиковості контрагента. Тобто, якщо спрацювали з СПД, якого потім (незалежно від ваших дій) було внесено до ризикових, таблицю вам не врахують або «знесуть» враховану (після внесення контрагента до ризику). Зазначеною нормою фактично легалізується відповідальність покупця за дії контрагента, при тому, що контрагента вносять до ризикових вже після того, як з ним спрацювали і ПН зареєстровані без «претензій» СМКОР (як вносять до ризику всім відомо).
Крім того змінами народжується окрема категорія «ризикових операцій» - це будь-яка з контрагентом, якого внесено до переліку ризикових. Питання: Якщо на час проведення операції СПД не був ризиковий (бо в іншому випадку було б зупинення ПН/РК), потім, після його внесення до ризику, всі попередні операції автоматично стають ризиковими? За логікою запропонованих змін, так.
Знову потурання презумпції невинуватості та позицій Верховного Суду, що платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Вчергове зміни вносяться у вигляді «правового непорозуміння»: якщо платнику податків надано право судового оскарження рішення про неврахування таблиці (як рішення органу владних повноважень), то мають бути чітко визначені нормативні підстави для прийняття такого рішення. Відповідно п. 17 та п. 19 мають містити вичерпні «підстави» такого неврахування. Ніяких підстав у вигляді «інше» (прихованих у формі рішення) з можливістю їх власного трактування органами ДПС не має бути. Будь-яке «інше» - це неконтрольована дискреція.
Щодо ризиковості платника:
Механізм дійсно «удосконалюється» … на користь ДПС. Тепер у платника буде тільки два досудових шанси подати пояснення та документи на виключення з ризику (в даний час можна подавати без обмежень).
Класикою «правового недорозуміння» є «удосконалення» форми Рішення про ризиковість, яке фактично змінює підстави прийняття рішення про відповідність/невідповідність за результатами розгляду пояснень. Якщо поточні підстави ризиковості спираються на самі Критерії, то для повторного рішення (за результатами розгляду пояснень) з’являються нова підстава - «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку». Як наслідок, якщо платник скористався правом подання пояснень, оскаржити в суді протиправність нового рішення спираючись на Критерії вже буде неможливо.
Щодо переліку поданих документів: всім відомо нездорове бажання ДПС своїми руками «удосконалювати» бізнесу логістику. Байдуже, що деякі продажи здійснюються між посередниками без переміщення товарів. Відсутність документів на зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції та складських документів та ще й (інвентаризаційні описи!) – це прямий шлях до ризиковості.
Наприкінці переліку документів знову: «Інше». Тобто маємо чергове «інше» недорозуміння, яке буде підставою залишити в ризикових, навіть якщо надавач послуг з усім переліком документів на зберігання та транспортування послуг) примудриться надати на них паспорт якості.
Невідомим створінням для визначення ризиковості платника з’являється «Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку». Чергове «удосконалення» в бік недорозуміння. Навіщо кодифікувати те, що має один пункт – ризиковість контрагентів, жодної іншої інформації ДПС не застосовує, відсутність основних фондів, малочисельність персоналу – це додаткові елементи, які вписували для яскравості думки.
Чому історія з «ризиковістю платника» це утопія, яка реалізується через правовий абсурд:
- Якщо платник ризиковий з підстав фіктивності реєстраційних документів (п.1-4), чи зникне фіктивність в результаті поданих документів до ГУ ДПС? Звісно ні.
- Якщо ризиковість отримана в результаті співпраці з ризиковим (як здебільшого робить ДПС зараз по п.8), чи змінюється ситуація після подання платником пояснень та документів? Звісно ні, ризиковий контрагент нікуди з обліку не дінеться.
- Чи реєструють ПН/РК ризикових платників після подання ними пояснень та документів? Звісно, ні.
Чому тоді вважається, що подані документи змінять ситуацію? Як наслідок в органах ДПС протиправно проставляють відмітку про ненадання документів, які фактично надані, прогнозовано програють справи в суді і ховаються від виконання судового рішення.
Треба визнати, що ризиковість платника за п. 8 Критеріїв – це адміністративно- податковий примус до виконання платником забаганок ДПС. Як приклад: випадки коли ГУ ДПС примушує відмовитись від податкового кредиту по такому СПД, збільшити податкове навантаження або просто вимагає хабар. Кількість зупинених ПН/РК за півроку по ризиковим згідно п. 1 – 4 критеріїв (ознаки фіктивності) – 38 ПН/РК на суму 4,6 млн., за п. 8 критеріїв – 153 тис. ПН/РК на суму 5,7 млрд. грн. Статистика яскраво розкриває орієнтованість ДПС. 
Чи є сенс далі множити це правове безглуздя?
Наприклад в США є термін ризикового платника «Potentially dangerous taxpayer» - це ті, що продемонстрували здатність до насильства щодо працівників IRS (Служба внутрішніх доходів). Якщо ж у нас можновладці не отямляться з пунктом 8 Критеріїв, є ризик появи у нас такої категорії.
Щодо надсилання пропозицій Мінфіну:
Чи буде Мінфін читати (враховувати) пропозиції бізнесу щодо проекту змін, які будуть надходити протягом 30 робочих днів?
Схоже, що ні, бо відповідь закладена в повідомленні про оприлюднення проекту постанови в якому зроблено посилання на Закон України від 12.05.2022 № 2260-ІХ, а саме в цьому законі зазначено, що до порядку підготовки та прийняття нормативно-правових актів, що приймаються на виконання вимог цього Закону, не застосовуються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Це значить, що проект зазначеної постанови не буде направлятись до Державної регуляторної служби України на погодження та відповідно строки обговорення можна не враховувати. Хоча, вказані зміни до Порядків 1246 та 1165 аж ніяк не приймаються на виконання вимог Закону № 2260-ІХ. Тобто, хтось з розробників заздалегідь передбачив не сильно то і слухати думку бізнесу.
Але, якщо у представників бізнесу дійсно є бажання відправити до Мінфіну свої пропозиції щодо проекту змін, один з варіантів за посиланням.
Ким напрацьовано проект змін:
За інформацією Мінфіну зазначені зміни до Порядків напрацьовано з представниками бізнесу та експертами у сфері оподаткування. Питання: ці «напрацювання» зроблено ненавмисно (тоді питання у компетентності), чи навмисно (тоді питання в щирості намірів)? Хоча експертному середовищу ще у 2020 році направлялись інформування про проблеми СМКОР, але реакція відбулась лише коли чергове «покращення» СМКОР схвилювало інфополе.
Чи прагне Мінфін та ДПС навести порядок в цій сфері?
Коли відверте небажання узгодити між собою норми Податкового кодексу, зупинити використання протиправних підзаконних актів та невиконання рішень суду називається «усуненням непорозумінь між платниками податку та контролюючими органами», не варто чекати будь якого порядку у цій сфері.
За удаванні порушення платниками податків – зупинення господарської операції, а за відверте потурання органами влади Конституції та закону – це просто «непорозуміння», не так виявляється платники податків зрозуміли дії знущання над ними.
Останнім часом поширюються випадки крадіжок ліміту у СПД, що зареєстровані на тимчасово окупованих, з цього приводу варто було б Мінфіну контролювати своєчасність забезпечення захисту інформаційних систем ДПС, а не коригуванням переліку удаваних порушень.
Загальний висновок:
- Чи удосконалюється СМКОР? Так, на користь ДПС. Всі пропозиції змін пронизані бажанням «покарати» зупиненням реєстрації ПН/РК за операції з ризиковим контрагентом за минулі періоди.
- Чи усуваються «непорозуміння» між платниками податку та контролюючими органами? Звісно, бо раніше у платників «крали» ПДВ без пояснення, зараз будуть «красти» з поясненням.
- Чи відмінять СМКОР з можливістю зупинення ПН/РК? Ні, бо для відшкодування ПДВ його десь треба брати, і краще ніж поточний СМКОР ніхто не може зробити цей перерозподіл (у одних взяв, іншим віддав).
- Що робити платникам? Тримайтеся та мужіться! Колись СМКОР врешті з’їсть свого хазяїна. З таким «удосконаленням» звісно в тексті є правові дефекти, що спрацюють на користь платника в суді, прикро, що для цього знову треба буде витрачати час, нерви та гроші.
П.С. Нещодавно голова фінансового комітету ВРУ Д. Гетманцев, повідомивши про затримання хабарника з ДПС зазначив: «Покидьок взяв у війну 250 тис.грн. за "позитивні" результати перевірки. Розстріляв би, але нехай поки йде в тюрму», і вимагає від керівництва ДПС звільнити всю посадову вертикаль з відповідного напряму, включаючи керівника ДПС області.
Питання: якщо незаконне рішення про ризиковість прийняте комісією ГУ ДПС скасовано в суді, а платник при цьому втратив «у війну» 250 тис. грн. і більше, чи треба звільнити всю комісію та керівництво ГУ ДПС, чи може поки в тюрму?
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]