Точка 2014

Актор вийшов на політичну сцену як наслідок, не як причина. Причина його появи в особливостях тролінгу «+1 партнера», який так розважається з політичними супротивниками. Тролінг підтримано виборцями з різних причин, але і ці причини - наслідки. 

Перша точка - була «точка 2014», умови тоді були хаотичні, але тодішні учасники знайшли можливість узгодити спільні позиції, як наслідок навіть скріпили підписами Коаліціїю. І разом підписали звернення до першої особи щодо кандидатури Прем’єр-міністра. 

Вони всі колись були «партнерами», якщо таке поняття взагалі властиве політичній арені, адже на то вона і арена, щоб запартнерити один одного. Але тоді, в точці 2014, принаймні в чомусь поступались один одному розуміючи таку необхідність, і що дійсно можна було назвати політикою. Але потім розпочався справжній Броунівський рух, і хто перший з них спричинив флуктуацію не має значення, адже вся українська політика це суцільний акустичний шум.

В результаті цих нерівномірних ударів політичних молекул ми отримали гіпсометричний розподіл Коаліції у 2016 році і відповідно сумнівне призначення Прем’єр-міністра з пропозицією Коаліції за підписом лише одного депутата.

Чим більша частина, тим менша доля випадкових ударів молекул (теорія фізичної природи Броунівського руху). Тому політичним учасникам Коаліції варто згадати про свою відповідальність і на прикладі фізичної теорії повернутись у більшу частину, задля приборкання політичного хаосу. В іншому випадку ризикують стати глядачами Кварталу і не факт, що у партері.

Для початку було б правильним дотримуватись Конституції і в решті решт прийняти зміни до Регламенту Верховної Ради щодо засад діяльності Коаліції, діяльність якої, як окремого суб’єкта досі не врегульована. І тут гарант міг би згарантувати у звичний спосіб…сьогодні рішення про закон – завтра вже на підпис. Але для цього треба хоч на мить повернутись у Точку 2014.