"У вас відсутні складські приміщення, у вас недостатньо працівників, у вас відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій самостійно".
«У вас відсутні складські приміщення, у вас недостатньо працівників, у вас відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій самостійно». Це вислови, які вживає – «Відповідальний за визначення реальності здійснення господарських операцій», - особа, яка, де-юре працівник ДФС, де-факто працівник платника податків, який визначає весь головний напрямок діяльності та розвитку підприємства, а саме головне вирішує строк життя підприємства як платника ПДВ.
Держпраці має накладати фінансові санкції на платників ПДВ, яких внесено до переліку ризикових, оскільки в даному випадку вони мають в штаті неоформленого працівника ДФС, який відповідає за визначення «реальності» їх господарських операцій.
Насправді, іронія, народжена в правовому безглузді, що породжує матеріальні збитки.
Догмат, що особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, насправді легко коригується підзаконними актами Уряду.
Тільки в державі, яка претендує на правовий порядок, може бути матеріальна відповідальність за ризик порушення норм податкового законодавства, та ще й за наявності об’єктивних ознак неможливості здійснення операції або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов’язку. Причому, відповідальність введена навіть не законом, а підзаконним актом - постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 року). Об’єктивні ознаки неможливості здійснення операції, при цьому, в нормативному полі відсутні, а тому віддані на розсуд працівника ДФС, який «має належну освіту, досвід управління господарською діяльністю підприємств, дбає про добробут та розвиток підприємництва», хоча знову помилка, який – не має досвіду роботи взагалі, не знає що таке добробут та розвиток підприємництва, але має низький рівень оплати праці та ненормований графік споглядання за чужими цифрами, який суттєво впливає на особисте психологічне ставлення до тих, хто ці цифри породжує.
Але, якщо бути об’єктивними, це все наслідки. Причини все ж таки, в тих, хто підготував, подав та сприяв прийняттю такого підзаконного акту. Постанова була розроблена Мінфіном, Мінюст та Державна регуляторна служба зауважили, що є невідповідність Податковому кодексу, але …ніхто не звернув уваги.
Є іще один конституційний догмат, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. В нашому випадку, хочеш працювати платником ПДВ – спершу доведи свою невинуватість, у відсутності замислу на ймовірне порушення норм податкового законодавства. Адже, якщо на тебе з’явиться податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, отримаєш тавро «1.6» Критеріїв.
Звісно територіальні органи ДФС розуміють правову безглуздість і постанови Уряду, і Критеріїв, які розробило ДФС, як підстави зупинення ПН/РК, але продовжують їх виконувати навіть не зважаючи на статтю 60 Конституції, яка визначає, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а за віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Оскарження зупинення реєстрації податкових накладних, поки що, здійснюється з метою відновлення такої реєстрації. Далі підуть майнові позови, в результаті втрачених прибутків, отриманих збитків, ділової репутації, тощо. І в такому випадку бажано, щоб відповідачем були, не тільки регіональні органи ДФС та центральний апарат, які вносили платників ПДВ до переліку ризикових, але які вже скоро ліквідуються, а й ті, хто став причиною цих наслідків - Мінфін.
