По фак…у

Сучасне бізнес середовище знаходиться по суті в унікальному стані – цей стан називається «війна скрізь». Мало того, що фактично в державі йдуть бойові дії в зоні АТО, йдуть валютні війни, так і ще приходиться боронитись від тилових правоохоронців. Не встигли отямитись від актів «нікчемності», тільки продихнули,  отримали валютні «коливання», які були наче обухом, деякі до цього часу не можуть піднятись. В подальшому «генії» кримінального процесу, які повинні стояти в перших рядах в зоні АТО, використовуючи сучасне творіння, іменоване новим кримінальним процесуальним кодексом,породили невідомий до цього часу тип слідчої дії: вилучення без наслідків «для себе».

Всім, хто хоч раз зустрічався із економічними злочинами, дуже відомий такий тип кримінального провадження,іменований «за фактом скоєння злочину». Це найбільш розповсюджений інструмент «економічного» впливу правоохоронцями на підприємців, оскільки саме в цьому випадку слідчі підрозділи не мають ніяких термінів розслідування провадження, а можливостей, передбачених КПК, безліч.

Короче кажучи, «СПРАВА ЗА ФАК..ОМ», це значить ФАКТ злочину начебто є, а ТІЛО, яке його начебто скоїло - немає. «Будем шукать» кажуть спеціалісти слідчої справи і завзято беруться за інструменти сучасного КПК.

Текст кримінального процесуального кодексу, мовою класика «по-дибільному написаний», а тому маємо безліч веселощів. Наприклад,  тимчасовий доступ до документів, який відбувається через звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням, при цьому на розгляд викликається сторона, у якої ці документи знаходяться. Ця сторона звичайно пришелепувата, а тому приходить із захисником, який прямо вказує на маячню в голові слідчого, і доволі часто суддя прислуховується до голосу розуму (якщо такий є), а скоріше просто перестрахується.     

В подальшому, або навіть не вдаючись до спроб тимчасового доступу до документів, слідчий переходить до улюбленої справи «ОБШУК». Механізм той же, готує клопотання, крокує в прокуратуру (там не сильно заморочуються, своїх проблем досить), підписав – біжить до суду із флешкою, та з надією, що суддя – невміноз (нажаль доволі часто такий симптом супроводжує судову систему в державі).   

Ось після цього незамислуватого рандеву і отримує слідчий ухвалу, в якій можуть фігурувати терміни, яким позаздрять класики юриспруденції, наприклад: вилучення документів «тіньової» бухгалтерії, а також «предметів і документів, що забезпечить швидке, повне та неупереджене розслідування». Що це за документи «тіньової» бухгалтерії, а тим більше, невідомі документи, які впливають на хід розслідування, ні слідчий, ні тим більше суддя гадки не мають, а це і не має для них значення, головне – ключ до вилучення - «ухвала».

Ось після цих перлів і отримують бізнесмени нові «маски шоу», тільки ШОУ іншого порядку - А ШОУ ВАС ТУТ Є? ВСЕ ГРУЗІТЬ У МІШКИ ПОТІМ РОЗБЕРЕМОСЬ, ТАК Я ЗНАЮ, ЩО ЦІ ДОКУМЕНТИ ТА КОМП’ЮТЕРИ «ТІНЬОВОЇ» БУХГАЛТЕРІЇ. А головне попереду, перли нового кримінального процесу - законодавець «забув» зазначити, що після обшуку треба хоча б залишати копію протоколу обшуку… А навіщо, хай беруть пацани, не шкода.

Далі, ще краще. Ви думаєте, що сучасний КПК прогресивно на боці людей – помиляєтесь. Сучасний КПК передбачив можливість участі захисника тільки для підозрюваних та обвинувачуваних, дякуючи попереднім досягненням, ще і для свідків. АЛЕ особи у яких проводився такий «ЧУДОВИЙ» ОБШУК, здебільшого не є підозрюваними та обвинувачуваними, чи свідками. А тому всі клопотання захисту надати копію протоколу обшуку натикаються лише на одне – ВИ НІХТО ПО НАШОМУ ПРОВАДЖЕННЮ, А ТОМУ «ГУЛЯЙТЕ В САД». Процесуальний керівник в прокуратурі – теж саме «ГУЛЯЙТЕ В САД за грошима», слідчий суддя також «ГУЛЯЙТЕ В САД, всі разом, за грошима, і не заважайте». А тому отримати справедливість, у вигляді бодай списку вилученого, можна не сподіватись.

Ну а потім, взагалі ПЕРЛИ, якщо предмети на вилучення не зазначені в ухвалі – вони вважаються тимчасово вилученими, і для їх арешту слідчий повинен звернутись протягом доби до суду або повернути власнику, це пряма норма КПК. Ну, допустимо це можливо, якщо хоча б слідчий розумів, що він написав для судді в ухвалі, не кажучи про самого суддю, але реальність інша, все вилучене слідчий вважає – речовими доказами і тихенько долучає до матеріалів провадження. Тут також, красота тексту КПК, в ньому навіть не зазначено, яким чином слідчий приєднує речові докази до провадження. В реальності ж оформлює постановою і сидить – чекає. А підприємство ПАРАЛІЗОВАНЕ, бухгалтерія вилучена, склад опечатано.  Ось таке ПО ФАК..У. Підприємець лишається своїх речей, але він не сторона по провадженню, і не має права ТУРБУВАТИ слідчого, захисник також не має права турбувати своїми клопотаннями, адже також НЕ СТОРОНА ПРОВАДЖЕННЯ.

Цікаво, на скільки таких «лицарів» слідства ще хватить, і коли «сила волонтерська» потерпілих бізнесменів направить свої зусилля ПРОТИ такого слідчого свавілля. Думаю скоро, бо діло за ФАК..ОМ.