2013 рік - податковий захист, 2014 рік - податкове планування

Як і раніше, у 2013 році головним важелем в податковому контролі Міністерство доходів і зборів знову обрало визначення правомірності формування податкового кредиту платника податків. Відповідно, незгодні з висновками актів «нікчемності операцій», платники податків знаходяться в постійному оскарженні дій податкових органів. До супроводження цих дій залучено, перш за все, особовий склад Міністерства доходів і зборів, а по-друге, адміністративні суди України. Обидва державні органи фінансуються за рахунок державного бюджету, тобто за кошти платників податків.

За звітними даними Вищого адміністративного суду України тільки протягом 1 півріччя 2013 року близько 50 % справ розглянутих адміністративними судами України пов’язані зі спорами у сфері реалізації податкової політики. Така тенденція майже не змінна протягом року. 

Звичайно така тенденція не вносить конструктивні зміни в економіку держави, а тому для збалансування нарахувань і надходжень контролюючі органи повинні зрозуміти одну важливу річ. Неправомірне збільшення податкового на платника податків породжує підвищення останнім вартості товарів (робіт, послуг), що ним виробляються. 

Користувачем таких товарів (робіт, послуг) є в тому числі представники державної влади: Міністерства доходів і зборів України та адміністративних судів України, отже підвищення податкового тиску впливає одночасно на підвищення особистих витрат цих державних контролерів, які користуються зазначеними послугами.

Зауважте, керівництво Міністерства доходів і зборів України в своїх звітах зазначає виконання плану надходжень до бюджету, як свої досягнення, хоча в дійсності планове надходження податків практично не залежить від дій державного органу. Всі позапланові намагання міністерства знаходяться на оскарженні, а тому навмисно ці цифри публічно не озвучено, бо в даному випадку міністерству нема чим похвалитись.

Україною взято курс на імплементацію європейських стандартів, це стосується і адміністрування податку на додану вартість. На сьогодні податок на додану вартість є основним непрямим податком у державах-членах Європейського Союзу. Частина надходжень від цього податку спрямовується на фінансування бюджету ЄС. Застосування податку на додану вартість є неодмінною умовою для вступу до ЄС нових членів. 

Європейські інституції, аналізуючи діяльність органів державної влади України, розуміють, якщо 50 % оскаржень дій державних органів стосуються податкових відносин, то, мабуть, в цій сфері законодавство не досконале або порушується тією чи іншою стороною. 

Як ми вже проаналізували, в даний час порушення як раз відбувається в результаті власного «ручного» коригування Міністерством доходів і зборів України системи адміністрування податку на додану вартість. Якщо державою обрано європейський курс розвитку, таке «ручне» самостійне коригування податку на додану вартість контролюючим органом є дією протиправною. 

Але, як сумлінні платники податків, будемо по-європейські відверті та чесні самі до себе, мінімізація податків немає нічого спільного з їх оптимізацією та плануванням. Якщо робота з «сумнівним» контрагентом є більш простим способом побудови бізнес процесів, то ситуація в країні не зміниться, вона з року в рік буде перетікати в один стан: донарахували – оскаржили.  

На словах ми прагнемо будувати цивілізований бізнес, Україна прагне виходити на міжнародну арену як серйозний гравець, ми хочемо, щоб з нами рахувались як з рівноправним партнером. Давайте задамо собі питання, а чи готові ми особисто до тих правил, до яких наближаємось? 

В Європі увага з боку контролюючих органів рівнозначна втраті ділової репутації, а в подальшому, можливо, і бізнесу. Відповідальність за неправомірну податкову вигоду не має пом’якшуючих норм – тільки кримінальна. Рентабельність в розмірі 10-15% вважається нормою. Податкове навантаження на прибуток до 30 %, на заробітну плату до 40%. Відсутнє, як таке, оскарження дій органу владних повноважень за відмову в прийнятті декларацій з ПДВ чи відмові реєстрації податкових накладних або за неправомірне донарахування ПДВ. Це нонсенс в європейському праві.

Довгострокова стратегія податкового планування, особливо на рік – це основа європейської моделі розвитку. Податкове законодавство нашої держави дозволяє побудувати нормальну, дієву модель бізнес планування. Цього варто лише прагнути і розпочинати діяти, спочатку за підтримки професіоналів, потім самостійно. 

Ми повинні навчитись самі і навчати своїх нащадків будувати свій бізнес по європейські, а потім вимагати державного контролю відповідно до європейських вимог.