Аграріям Миколаївщини та Херсонщини загрожує зрив сезону зрошення-2021
Крайній термін виправлення ситуації закінчився 15 грудня.
Сезон зрошення-2021 у Миколаївській та Херсонській областях опинився під загрозою повного зриву через подальшу непридатність для цього води в Інгулецькій зрошувальній системі. Мова іде про 34 тис. га поливних земель та понад сотню агропідприємств, які користуються водою для зрошення.
Вода для поливу полів поступає у зрошувальну систему з річки Інгулець. У неї ж скидаються шахтні води з балки Свистунова, куди протягом року поступають з гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького басейну. Місткість балки – 12 млн метрів кубічних і наразі вона майже повністю заповнена. Аби після скидання шахтних вод, річкова вода була придатною для поливу, русло Інгульця промивається: потік води з Карачунівського водосховища виштовхує солону призму, яка залишається після шахтних вод. Подальше промивання русла річки протягом всього вегетаційного періоду – з кінця березня до початкужовтня — дозволяє підтримувати воду річці у придатному для зрошення стані.
Для того, щоб дані процеси відбулись, щороку затверджується два документи: індивідуальний регламент періодичного скидання надлишківзворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у міжвегетаційний період та регламент промивання русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець. Для повного скидання шахтних вод з балки необхідно близько трьох місяців. Аби встигнути до березня, цю роботу потрібно було розпочати ще на початку грудня. Крайній термін початку робіт – сьогодні, 15 грудня.
«На сьогодні ці документи не підписані. І це означає, що повністю спустошити балку Свитуновадо початку вегетаційного періоду уже неможливо. І така ситуація відбувається протягом останніх трьох-чотирьох років. Залишок шахтних вод призводить до того, що вони ідуть в підземні води, через які все одно потрапляють в Інгулець. В результаті шкідливі речовини перевищують норму в 3-4 рази. І цією водою зрошуватись не можна. Тобто факт непідписання регламентів тягне за собою зрив сезону зрошення 2021. Крім того, оскільки балка уже наповнена, гірничо-збагачувальним комбінатам Криворізького басейну не буде куди скидати шахтні води. А це критична ситуація, адже якщо цього не робити, то шахти можуть просто обвалитись», — розповідає директор громадської спілки «Асоціація користувачів водомереж» Андрій Мишкін.
Ще на початку жовтня була проведена зустріч всіх зацікавлених у вирішенні даної проблеми сторін: представників Державного агентства водних ресурсів України, Управління каналів річки Інгулець, гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького Басейну, асоціації користувачів водомереж тощо. В результаті всіма сторонами було узгоджено проект регламенту скиду шахтних вод, опустошення балки Свистунова, проект промивки та оздоровлення річки Інгулець, які до цим пір не підписані.
Якщо якість води для зрошення не буде забезпечена, зрошувальний сезон у 2021 році не розпочнеться. І це призведе до катастрофічних наслідків:
- Фактично буде зруйноване сільгоспвиробництво цілого регіону;
- Держава не отримає сотні мільйонів гривень податків;
- Експортному потенціалу країни буде завдано величезної шкоди.
Для того, щоб повністю не зірвати срошувальний сезон-2021 роботи слід розпочати негайно.
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук вчора о 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко вчора о 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна вчора о 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак вчора о 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький вчора о 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський вчора о 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний вчора о 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар вчора о 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець вчора о 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 162
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 161
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 131
- Енергетична помилка 129
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 129
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці – пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 26703
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 22541
-
Китай до 2027 року планує запустити "штучне сонце" – відео, фото
Бізнес 13752
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
Бізнес 10655
-
Посол України в Молдові: міст через Дністер буде збудовано попри фінансові труднощі
Бізнес 4320
