Чи дістанеться українським аграріям українська земля?
10 квітня у Києві в Українському домі відбудеться Всеукраїнський земельний форум, у ході якого середній аграрний бізнес висловить своє ставлення до земельної реформи та пов’язаних з нею ризиків.
Що хвилює зараз середній аграрний бізнес? Його хвилює відкриття нецивілізованого ринку землі. Згідно з опитуванням, яке відбулося під час Agri Invest Forum навесні 2017 року, 73% аграріїв категорично проти скасування мораторію. І тому є поважні причини. Сьогодні малий і середній бізнес не має вільних коштів для купівлі землі, всі його фінанси зосереджені в обороті.
Згідно з даними опитування, яке ВАР проводила у березні цього року, тільки 12% підприємств молочної галузі мають кошти на купівлю землі. 78% аграріїв потребують кредитних коштів. Але сьогодні банки надають кредити під дуже високі відсотки — 19-25%. Для порівняння — в Литві зараз ставка 3%. У такихумовах у вітчизняного малого і середнього бізнесу фактично немає можливості «зайти» на ринок. Відповідно, на нього зайдуть агрохолдинги і ті, у кого є нелегальна готівка, щоб надалі не працювати на цій землі, а здавати її в оренду. Вони і лобіюють негайне відкриття ринку землі. Мовляв, нібитозростання ВВП збільшиться на 1% за рахунок продажу паїв. Однак, як свідчать дані опитувань, тільки 8% пайовиків заявляють про те, що хочуть продати свій пай.
Треба розуміти, що земельна реформа ставить за мету народження класу фермерів та покращення умов ведення аграрного бізнесу і розвиток сільських територій. Але якщо землю скуплять великі холдинги, транснаціональні корпораціїта ті нечисті на руку чиновники, які заробили готівку в нелегальний спосіб, то ця мета так і залишиться недосяжною.Адже соціальна складова розвитку української глибинки таких покупців не цікавить. Запорукою успішного розвитку вітчизняного сільського господарства і села є розвиток саме малого та середнього аграрного бізнесу. Він на ділі довів, що може успішно конкурувати на міжнародному ринку, не маючи ні європейської держпідтримки, ні європейських дешевих кредитів.
Там, де є середні аграрні підприємства, село живе, в людей є робота і розвиваються види сільгоспвиробництва, де треба багато робочих рук. Наразі такі господарства з обсягом оброблюваної землі від 1 000 до 10 000 гектарів обробляють близько 60 відсотків всіх сільгоспземель, що використовуються легально. Така ж їх частка і у виробництві сільськогосподарської продукції, забезпеченні зайнятості в сільському господарстві та надходженнях до місцевих бюджетів територіальних громад.
Негайне скасування мораторію погіршить нашу конкурентоспроможність на світових ринках. Землю будуть скупувати, щоб здавати її в оренду. Отже виросте й ціна за землю, наприклад, в Литві вона зросла у 100 разів – з 50 до 5000 за 1 га. А це означає, що виросте й собівартість продукції.
Є й інша загроза, з якою зіштовхнулися прибалтійські країни.На ринок зайшли юридичні особи, кінцевим бенефіціаром яких є іноземець. Європейці думали, що закони та бюрократичні обмеження цього не допустять, але це не спрацювало. Експертизараз попереджують українців про таку загрозу. До того ж якщо нашу землю скуплять люди, які будуть зацікавлені в тому, щоб не дати українцям входити в противагу європейцям, світовим аграрним лобістам, що забезпечують весь світ продукцією, за що тоді буде рухатися економіка країни, в якій сьогодні 17% ВВП залежить від аграрного сектору? Ми ж конкурент! А таким чином можна позбутися конкурента. Треба зробити обов’язковою норму, що землю можна давати тільки фізичним особам і тільки громадянам України.
Гостро стоїть питання щодо обмеження обсягу гектарів в одні руки. Сьогодні мова йде про передачу 200 га землі в одні руки, але цього замало, потрібно 300-500 га. В Литві та Естонії, наприклад, — це 500 га. Більше того, тим, хто займаються тваринництвом, можна придбати ще більше землі – один га за одну голову худоби. Застосування такої ж формули в Україні могло б створити умови для збільшення поголів’я худоби, кількість якої за роки незалежності скоротилася більше ніж у 6 разів.
Також до впровадження ринку землі необхідно вирішити проблеми розгулу рейдерства, неповного наповнення та помилок у земельному кадастрі. Тобто до того, як вводити ринок землі, необхідно, щоб у країні настав лад. Коли запрацюють суди і прокуратура, коли закон стане на першому місті. Ринок повинен сприяти розвитку сільгоспвиробництва, а земля — належати тим, хто на ній працює, а не спекулянтам.
- Хватит быть нытиками и хлюпиками Володимир Гломозда 15:29
- Тримати зв’язок: як підтримати людей на тимчасово окупованій території Нісар Ахмад вчора о 20:10
- Сильные должны править миром. Точка Володимир Гломозда вчора о 15:45
- "Зачистка" від Банкової Євген Магда 14.02.2025 22:02
- П’ять уроків енергетичного переходу до 2025 року Ксенія Оринчак 14.02.2025 16:22
- Ми у вільному падінні в провалля Володимир Горковенко 14.02.2025 13:43
- Джаз проти тривог: чому "Чикаго" резонує з Україною Ірина Голіздра 14.02.2025 06:59
- Перемовини з терористом: юридичний та етичний вимір Дмитро Зенкін 13.02.2025 17:00
- 14 лютого – День книгодарування: подаруйте книжки своїм бібліотекам Віктор Круглов 13.02.2025 12:28
- Искусство заключать сделки... с дьяволом Володимир Стус 13.02.2025 02:55
- "No clear vision, no future". Без чёткого видения – у Украины нет будущего Вільям Задорський 12.02.2025 15:21
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін 11.02.2025 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс 11.02.2025 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак 11.02.2025 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко 11.02.2025 14:17
-
Росія відправила літак із грошима новій владі Сирії – Reuters
Бізнес 2280
-
День бабака і безнадії. Як переселенці вже десять років живуть у модульному містечку в Кривому Розі
1945
-
Що подивитися на День Валентина: найкасовіші романтичні комедії
Життя 1619
-
Завод із виробництва боєприпасів Rheinmetall в Україні почне працювати у 2026 році
Бізнес 1610
-
Перший центр повернення для українських біженців відкриють у Берліні: підписано документ
Бізнес 1375