Земельна реформа-питання національного суверенітету

На сьогоднішній день земельне питання найважливіше в плані збереження національного суверенітету та забезпечення економічного розвитку, яке не може залишати байдужим кожного свідомого громадянина.

Поспіх із яким влада намагається зняти мораторій на продаж земель до завершення 6 сесії Верховної Ради VII скликання в липні цього року призведе до таких негативних наслідків:

-  за відсутності системи кредитування доступ до землі отримають корпорації та іноземний спекулятивний капітал, які використають землю для швидкого збагачення.

-  середні та дрібні сільгоспвиробники, які не мають обігових коштів для купівлі землі стануть банкротами. До того ж за нинішньої недієвої правоохоронної системи та судів сільгоспвиробники не захищені від рейдерства.

Однак найбільші втрати понесуть власники земельних «паїв». Адже спекулятивним шляхом ціни за гектар будуть встановлені нижче мінімальних. До того ж для нікого не секрет, що сьогодні аграрій і школу та дитячий садочок у власних населених пунктах поремонтують, хворим та малозабезпеченим допомагають. Великий іноземний капітал як і українські олігархи соціальну відповідальність за населені пункти не нестиме.

При цьому можемо забути і про наші українські чорноземи, якими ми так полюбляємо хвалитися. Адже спекулятивний капітал зорієнтований на отримання швидкого прибутку і віддає перевагу посіву монокультур без сівозміни, які дають швидкі гроші та виснажують землю. До того ж посів монокультур при сучасних технологіях і потужній техніці на відміну від тваринництва чи садівництва, яким займаються наші сільгоспвиробники потребує мінімум робочих рук. Без засобів до існування залишаться тисячі працівників.

Відкриття ринку землі в Україні поки не на часі. Адже для цього нема відповідної законодавчої бази та і є багато інших поточних проблем, які потребують першочергового вирішення. Однією із таких проблем, яка зараз стоїть гостро по Україні є проблема із наданням земельних ділянок нашим патріотам. Передбачені законом земельні ділянки учасникам АТО надаються в непридатних для ведення господарства та будівництва заплавах та ярах. Невирішеним залишається питання із розпаюванням земельних ділянок громадянам, які мали отримати її ще 20 років тому назад, але так і неотримали. Як ми знаємо в Україні є багато сіл навколо яких знаходиться земля у державній власності, яка не була розпайована між людьми. Це питання теж потрібно урегулювати.

Паралельно із земельно питанням іде проведення реформи місцевого самоврядування. Основною метою реформи місцевого самоврядування є створення спроможних територіальних громад, а чи можуть громади бути спроможними якщо вони не розпоряджаються власною землею. Наприклад на  Київщині більшість міст та селищ, які мають ресурси та потенціал для подальшого розвитку затиснені у власних територіях і самі зацікавлені в об’єднанні із навколишніми селами на взаємовигідних умовах. Однак для цього має бути винесений у друге читання і проголосований закон про право об ’ єднаних територіальних громад розпоряджатися землею за межами населених пунктів.

Обговоривши всі проблеми і можливі варіанти вирішення, ми маємо докласти максимум зусиль, щоб земельна реформа відбувалася  із врахуванням інтересів українських громадян.