Сплив строку позовної давності. Стягнути неможливо, а зарахувати будь ласка.

За наслідками розгляду конкретної справи з’ясувалась досить цікава позиція Вищого господарського суду України, яка може бути використана в окремих випадках.

За наслідками розгляду конкретної справи з’ясуваласьдосить цікава позиція Вищого господарського суду України, яка може бути використанав окремих випадках.

Всім відомо, що згідно ст. 601 ЦК України можебути проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою однієї ізсторін.

Стаття 602 Цивільного кодексу України встановлюєвипадки неможливості зарахування, одним з яких згідно п. 4 ч.1 зазначеноїстатті є сплив строку позовної давності.

Тепер до обставин справи:

Позивач звернувся до Відповідача про стягненнясуми заборгованості за виконані роботи. Заборгованість підтверджуєтьсяматеріалами справи та не заперечується Відповідачем. Але, договором було передбаченонарахування пені за несвоєчасне виконання робіт.

Відповідач в свою чергу направляє Позивачу заявупро нарахування пені та зарахування її в рахунок оплати виконаних робіт. Прицьому з кінцевої дати нарахування пені минуло більше одного року, тобто строкпозовної давності вже сплив.

Рішенням суду першої інстанції позов булозадоволено та стягнуто з Відповідача суму заборгованості за виконані роботи.

Судом першої інстанції було зазначено пронеможливість проведення зарахування в зв’язку зі спливом строку позовноїдавності.

За наслідками перегляду рішення судом апеляційноїінстанції було скасовано рішення суду першої та прийнято нове рішення, якимбуло відмовлено в задоволенні позову повністю.

При цьому апеляційним судом було зазначено, щострок позовної давності в даному випадку не може бути застосований, оскільки такий строк надумку суду може застосовуватись тільки до вимог про стягнення неустойки впорядку позовного провадження.

 Вищий господарський суд України за наслідкамикасаційної скарги погодився з цією позицією апеляційного суду.