Сплив строку позовної давності. Стягнути неможливо, а зарахувати будь ласка.

За наслідками розгляду конкретної справи з’ясувалась досить цікава позиція Вищого господарського суду України, яка може бути використана в окремих випадках.

Всім відомо, що згідно ст. 601 ЦК України може бути проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою однієї із сторін.

Стаття 602 Цивільного кодексу України встановлює випадки неможливості зарахування, одним з яких згідно п. 4 ч.1 зазначеної статті є сплив строку позовної давності.

Тепер до обставин справи:

Позивач звернувся до Відповідача про стягнення суми заборгованості за виконані роботи. Заборгованість підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем. Але, договором було передбачено нарахування пені за несвоєчасне виконання робіт.

Відповідач в свою чергу направляє Позивачу заяву про нарахування пені та зарахування її в рахунок оплати виконаних робіт. При цьому з кінцевої дати нарахування пені минуло більше одного року, тобто строк позовної давності вже сплив.

Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено та стягнуто з Відповідача суму заборгованості за виконані роботи.

Судом першої інстанції було зазначено про неможливість проведення зарахування в зв’язку зі спливом строку позовної давності.

За наслідками перегляду рішення судом апеляційної інстанції було скасовано рішення суду першої та прийнято нове рішення, яким було відмовлено в задоволенні позову повністю.

При цьому апеляційним судом було зазначено, що строк позовної давності в даному випадку не може бути застосований, оскільки такий строк на думку суду може застосовуватись тільки до вимог про стягнення неустойки в порядку позовного провадження.

 Вищий господарський суд України за наслідками касаційної скарги погодився з цією позицією апеляційного суду.