На сьогоднішній день громадяни України все менше довіряють судам і все більше шукають альтернативних способів відновити порушені права або вирішити спір за межами судової системи.
Це пов’язано, перш за все, з істотними недоліками у системі правосуддя, такі як:
- значні судові витрати, які починаються від сплати судового збору, і в кращому випадку, закінчуються витратами на юриста чи адвоката;
- гласність судового процесу, що не зберігає конфіденційну інформацію осіб, які звернулися за захистом своїх порушених прав до суду;
- завантаженість судової системи з постійними переносами судових розглядів терміном, мінімум, на 3 місяці;
- недосконала дія принципу змагальності, рівності сторін, справедливості та багато інших.
Всі ці недоліки зменшують бажання у громадян України звертатися за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду. Тому юристи-практики, науковці та законотворці, спираючись на міжнародний досвід, вирішили запровадити на території України альтернативний метод вирішення спорів або медіація.
Що ж таке медіація?
Медіація - вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.
Тобто, медіації притаманні певні особливості:
- переговори проводить третя особа за спеціальною підготовкою – медіатор;
- процедура медіації має особливу структуру, яка відкриває можливості спільного знаходження взаємовигідного рішення;
- робота з почуттями сторін;
- на відміну від класичного судового розгляду медіація не обмежується процесуальним предметом спору;
- може бути зупинена/припинена на будь-якій стадії медіації, тобто можливість для сторін контролювати процес, вносити свої корективи;
- медіація є швидкою процедурою, забезпечує конфіденційність та, як свідчить загальна практика, проведення медіації має високий рівень позитивних результатів.
Хоча, на сьогодні процедура медіації немає чіткого законодавчого закріплення, а проект ЗУ «Про медіацію» перебував не один рік на розгляді у ВРУ і тільки у листопаді 2016 року пройшов перше читання, все ж таки, хочеться виокремити позитивні риси в окремих сферах права процедури медіації порівняно з судовим процесом:
|
Процедура медіації |
Судовий процес |
|
1. вирішується питання шляхом укладання договору, що значно пришвидшує процес; |
1. вирішується питання відповідно до норм законодавства України; |
|
2. процедура може займати від 2-5 днів. В деяких випадках до 2-х тижнів, в залежності від складності справи та наявного конфлікту між сторонами; |
2. процес може тривати від одного місяця до декількох років;
|
|
3. завдяки мирному вирішенню питання кожна сторона отримує, що бажає, шляхом переговорів, а також уникає конфліктних ситуації та непорозумінь (виграш-виграш); |
3. завдяки рішенню суду, за власним переконанням суду, одна зі сторін не задоволена (виграш-програш);
|
|
4. процедура проходить в неформальній обстановці, що значно допомагає сторонам піти на конструктивну розмову; |
4. процес проходить у судовій залі, чітко за правилами, що призводить до того, що на судове засідання їде не сторона, а її представник; |
|
5. орієнтація на майбутнє спілкування сторін; |
5. орієнтація на минулому та на подіях, що вже відбулися; |
|
6. враховується думку кожної сторони;
|
6. враховується та думка, яка мала більшу аргументацію та доказову базу; |
|
7. сторони не мають між собою конфлікту;
|
7. сторони після судового процесу можуть мати між собою конфлікт; |
|
8. витрати на медіатора. |
8. витрати на судовий збір, юриста/адвоката, можливі витрати на експерта.
|
|
9. відсутність стресових ситуацій. |
9. судовий порядок є більш нервовим. |
Тож, виходячи з вище написаного, варто зробити висновки, що рішення спорів за допомогою медіації має низку переваг:
1. у процесі медіації сторони мають більш активний вплив на розв’язання конфлікту;
2. за допомогою медіації встановлюють імунітет на не розкриття інформації;
3. медіація гнучка та незаформалізована процедура розгляду;
4. медіатор має на меті досягнення чітких домовленостей між учасниками спору, зокрема про те, як сторони будуть вирішувати конкретні питання;
5. допомога у визначені реальних інтересів сторін конфлікту, коло спірних правовідносин, а також можливість самостійно виробити угоду щодо спору;
6. до того ж, сторони конфлікту повністю контролюють процес прийняття рішення із врегулюванню спору і умови розв’язання спірної ситуації;
7. остаточне вирішення конфліктного питання залежить від сторін, а не від суду.
Медіація не зовсім новий спосіб вирішення спорів як у публічно-правовій, так і в приватно-правовій сфері, вже не перший рік медіацію використовують в сімейних та корпоративних спорах.
Тож, в даний час громадянам України слід вирішити для себе, що краще, процедура медіації, яка за пару днів вирішить конфлікте питання чи затяжний судовий розгляд, де не має гарантії виграшу.
