Чому питання залучення інвестицій у інфраструктуру аеропортів є першочерговим?
Державна політика в авіагалузі та створення привабливих умов для інвесторів
У питанні розвитку української авіаційної галузі є два визначальні чинники: економічний стан країни загалом і конкретний вектор, певна спрямованість думок можновладців.
Побудова правильної державної політики в авіаційній галузі, на мою думку, полягає в тому, щоб гранично її дерегулювати та дозволити ринку максимально впливати на формування тарифів. Однак з оглядом на інвестиційну складову і на те, що має розвиватися інфраструктура.
Поясню. Ми говоримо про те, що авіаційна галузь складається з двох базових речей – з авіакомпаній та аеропортів.
Авіакомпанії – це флот. І тоді, як авіакомпанії кажуть, що вони інвестують в економіку, я уточнюю, що авіакомпанії інвестують в економіку або Боїнга, або Ейрбаса.
Натомість, коли аеропорти стверджують, що інвестують в економіку України, вони дійсно інвестують в економіку України. Адже те, що інвестовано в аеропорти, залишається в Україні й нікуди не полетить. Як і раніше, служитиме українському народу та покращуватиме інфраструктуру.
Інвестиції в авіакомпанії дуже рухомі. Сьогодні ви проінвестували в нові літаки, а завтра інвестиційний клімат у країні змінився чи спостерігається якась зовнішня агресія – і літаки полетіли. Іноземні авіакомпанії навіть не інвестують в українські кадри. Натомість аеропорти інвестують і в українські кадри, і в українську інфраструктуру.
Тому вважаю, що інвестування саме в інфраструктуру аеропортів має бути одним із першочергових завдань державної політики у авіаційній галузі.
Водночас інвестування аеропортів може здійснюватися різними шляхами: за державні, муніципальні і, безумовно, приватні гроші.
Приватних грошей може бути значно більше, ніж державних. Тільки для цього держава має створити привабливі умови.
Що означає створення привабливих умов для інвесторів?
Безперечно, це – прозорі умови залучення інвестицій та надання гарантій на тривалий час.
Авіаційні збори, власне, і є тим механізмом, який гарантуватиме інвестору, що він поверне свої гроші. Вони мають бути зрозумілі та справедливі, повинні охоплювати не просто поточні видатки – на персонал, на електроенергію, на бензин, – а й внески інвесторів, якщо такі будуть. Аеропортова інфраструктура дуже дороговартісна, потребує великих інвестиції, тому і терміни повернення цих інвестицій повинні бути розтягнуті в часі. Як правило - на 20-30 років.
Для прикладу, розглянемо конкурсні концесійні договори. Закон про концесії було прийнято ще у 2019 році, але досі жодного аеропорту в концесію не передано. Закон є, він недосконалий, і це природно. Але, наскільки я знаю, активної роботи щодо його вдосконалення наразі не ведеться. У тому то й проблема...
Тому я вважаю, що сьогодні в Україні все відбувається ніби в перпендикулярному напрямі: не можна сказати, що ми рухаємось назад, але й не вперед. А от коли в Україні з'являться прозорі правила гри для інвесторів, буде сформоване конкурентне середовище, а на законодавчому рівні закріпляться гарантії повернення вкладених інвестицій, тоді ми й говоритимемо, що створено умови для залучення інвестицій. І тоді, я впевнений, інвестицій буде багато, щоб приватний інвестор був готовий вкладати гроші, бачив перспективу повернення цих грошей із прибутком. Тоді можна буде залучати великі інвестиції в аеропортову інфраструктуру.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17928
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 15019
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11455
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9689
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 8301