Чому питання залучення інвестицій у інфраструктуру аеропортів є першочерговим?
Державна політика в авіагалузі та створення привабливих умов для інвесторів
У питанні розвитку української авіаційної галузі є два визначальні чинники: економічний стан країни загалом і конкретний вектор, певна спрямованість думок можновладців.
Побудова правильної державної політики в авіаційній галузі, на мою думку, полягає в тому, щоб гранично її дерегулювати та дозволити ринку максимально впливати на формування тарифів. Однак з оглядом на інвестиційну складову і на те, що має розвиватися інфраструктура.
Поясню. Ми говоримо про те, що авіаційна галузь складається з двох базових речей – з авіакомпаній та аеропортів.
Авіакомпанії – це флот. І тоді, як авіакомпанії кажуть, що вони інвестують в економіку, я уточнюю, що авіакомпанії інвестують в економіку або Боїнга, або Ейрбаса.
Натомість, коли аеропорти стверджують, що інвестують в економіку України, вони дійсно інвестують в економіку України. Адже те, що інвестовано в аеропорти, залишається в Україні й нікуди не полетить. Як і раніше, служитиме українському народу та покращуватиме інфраструктуру.
Інвестиції в авіакомпанії дуже рухомі. Сьогодні ви проінвестували в нові літаки, а завтра інвестиційний клімат у країні змінився чи спостерігається якась зовнішня агресія – і літаки полетіли. Іноземні авіакомпанії навіть не інвестують в українські кадри. Натомість аеропорти інвестують і в українські кадри, і в українську інфраструктуру.
Тому вважаю, що інвестування саме в інфраструктуру аеропортів має бути одним із першочергових завдань державної політики у авіаційній галузі.
Водночас інвестування аеропортів може здійснюватися різними шляхами: за державні, муніципальні і, безумовно, приватні гроші.
Приватних грошей може бути значно більше, ніж державних. Тільки для цього держава має створити привабливі умови.
Що означає створення привабливих умов для інвесторів?
Безперечно, це – прозорі умови залучення інвестицій та надання гарантій на тривалий час.
Авіаційні збори, власне, і є тим механізмом, який гарантуватиме інвестору, що він поверне свої гроші. Вони мають бути зрозумілі та справедливі, повинні охоплювати не просто поточні видатки – на персонал, на електроенергію, на бензин, – а й внески інвесторів, якщо такі будуть. Аеропортова інфраструктура дуже дороговартісна, потребує великих інвестиції, тому і терміни повернення цих інвестицій повинні бути розтягнуті в часі. Як правило - на 20-30 років.
Для прикладу, розглянемо конкурсні концесійні договори. Закон про концесії було прийнято ще у 2019 році, але досі жодного аеропорту в концесію не передано. Закон є, він недосконалий, і це природно. Але, наскільки я знаю, активної роботи щодо його вдосконалення наразі не ведеться. У тому то й проблема...
Тому я вважаю, що сьогодні в Україні все відбувається ніби в перпендикулярному напрямі: не можна сказати, що ми рухаємось назад, але й не вперед. А от коли в Україні з'являться прозорі правила гри для інвесторів, буде сформоване конкурентне середовище, а на законодавчому рівні закріпляться гарантії повернення вкладених інвестицій, тоді ми й говоритимемо, що створено умови для залучення інвестицій. І тоді, я впевнений, інвестицій буде багато, щоб приватний інвестор був готовий вкладати гроші, бачив перспективу повернення цих грошей із прибутком. Тоді можна буде залучати великі інвестиції в аеропортову інфраструктуру.
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 576
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 334
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 147
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 146
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 10688
-
Офісна бульбашка. Чому агрохолдинги програють фермерам у продуктивності
Бізнес 9314
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 5039
-
Росія вдарила по логістиці України: пошкоджено три іноземні судна і станція "Ковель"
Бізнес 1842
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 1828
