Україна не має вибору не стати світовим повітряним хабом. Питання – коли це станеться
Про імплементацію Угоди з ЄС щодо "відкритого неба" та виклики для держави
Підписання Угоди з Європейським Союзом про «відкрите небо» є серйозним викликом для нашої країни. Тому що одна річ підписати документ, а інша – його імплементувати й почати застосовувати. І виклик цей пов'язаний із кількома аспектами.
Виклик перший. Законодавча сфера.
У законодавчому та регуляторному аспектах питання необхідно домогтися, аби українські норми, що регулюють авіаційні перевезення, були адаптовані до європейських. А ще краще – аби вони були цілком зрозумілі та доступні для європейських авіаперевізників.
Другий виклик. Безпечна та сучасна інфраструктура.
Не менш важливий і набагато більш складний та капіталомісткий процес — це реконструкція і модернізація інфраструктури. Тому що одна річ підписати Угоду про «відкрите небо», а інша — надати необхідну аеропортову інфраструктуру. Щоб вона могла приймати європейських авіаперевізників відповідно до європейських стандартів.
Цей процес передбачає низку таких питань:
- це і прискорення передачі аеропортів у концесії, оскільки із залученням концесіонерів можна домогтися реконструкції української аеропортової інфраструктури в стисліший термін;
- це і перегляд та імплементація європейських підходів до ціноутворення за аеропортове обслуговування (зліт-посадка літака, термінальний збір). Має бути забезпечено прозорість ціноутворення та доступність цих цін для авіаперевізників.
- і збір за понаднормову стоянку літака. Чинна редакція збору призвела до того, що значна кількість авіакомпаній залишають свої літаки в прикордонних аеропортах країн Євросоюзу через величину самого збору.
«Відкрите небо» — це й імплементація європейських авіаційних норм, і підготовка інфраструктури для європейських авіаперевізників. Два глобальних питання, які необхідно вирішувати лише на державному рівні із залученням усіх органів виконавчої та законодавчої влади.
В Україні випереджаючими темпами будуть розвиватися і пасажирський, і вантажний напрями перевезень, я в цьому певен.
Щодо пасажирського напряму, то вважаю найперспективнішим:
- туристичний – радше південний напрямок та активний міський відпочинок у Європі.
- бізнес-напрям. Близькосхідний та Східно-Китайський регіони розвиваються дуже бурхливо. Там багато бізнес-інтересів. Але, оскільки Україна вже давно й наполегливо йде в Європу, то здебільшого всі або переважна більшість бізнес-інтересів лежать таки в європейській площині.
Географічне розташування України не можна змінити: воно завжди було, є і буде. Тому транзитний потенціал нашої країни є унікальним. І я впевнений, що Україна не має іншого вибору, аніж стати світовим повітряним хабом. Головне питання полягає в тому, коли це станеться.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 730
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 301
- Реформа "турботи" 238
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 104
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7507
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 5676
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5078
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4237
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3197