Ігнорування червоної картки INTERPOL, чому одним країнам можна, а іншим ні?
Приклад Великої Британії, щодо спроби встановиити систему розшуку та видачі злочинців після Brexit, ілюструє критичне несприйняття ЄС надійності системи INTERPOL
Нещодавно обговорювали з колегами черговий кейс щодо розшуку Інтерполом, де чоловік протягом певного часу спокійно подорожував з однієї країни в іншу, а по прильоту до України, був затриманий за розшуком Інтерполу ініційованим за запитом Російської Федерації.
Читаємо вимоги червоного циркуляра з індивідуальної картки e-ASF, ніби нічого особливого, все як завжди, застережень щодо обмеження країн не встановлено, розшук з метою екстрадиції, санкція суду наче теж є.
Постало питання, а чому так відбувається ?
Чому одним країнам можна ігнорувати “red notice”, а іншим ні?
Яка взагалі складається тенденція, скажімо в Європі, щодо сприйняття “red notice”?.
Розмірковуючи над цим питанням, натрапив на цікавий приклад, котрий досить чітко і ясно проілюструє ментальне сприйняття країн ЄС такої організації як Інтерпол та його сповіщень.
Мова йтиме про ситуацію, коли Велика Британія була на порозі славнозвісного Brexit, та приймала рішення як же їм замінити існуючу систему (EAW).
EAW (European Arrest Warrant) в перекладі означає систему Європейського ордера на арешт, який діє в межах країн-членів Європейського союзу.
Після виходу Британії зі складу ЄС вона втрачала доступ до такого інструментарію, що неодмінно потягло б за собою суттєві зволікання в питаннях розшуку та видачі осіб у взаємодії з іншими країнами.
Королівський уряд запропонував вирішення проблеми, а точніше законопроєкт про екстрадицію, згідно якого пропонувалось продублювати існуючу систему Європейського ордера на арешт, замінивши його ”red notice” Інтерполу, однак за умови, що таке червоне сповіщення про розшук, є сертифікованим, тобто випущеним від “довіреної країни” з “надійною системою кримінального правосуддя”. Перелік таких “довірених країн” повинен складатися урядом та в подальшому бути схваленим парламентом.
До цього ж часу країна туманного Альбіону відмовлялася надавати поліції повноваження на арешт на підставі червоного повідомлення INTERPOL. Однією з причин цього є те, що в цю схему входять держави з поганою репутацією, до яких є питання щодо гарантування дотримання прав людини, справедливого правосуддя і таке інше.
Отже, як бачимо європейські країни ставляться до червоних карток з принципом “довіряй, але перевіряй”.
Дилема полягає ще і в тому, що за системи (EAW) все набагато простіше і надійніше з точки зору можливості забезпечення дотримання прав людини та відповідного судового контролю.
Мова йде про те, що не тільки держави в межах ЄС, які видають Європейський ордер на арешт (EAW), є частиною ЄС та мають нести зобов'язання за Європейською конвенцією про права людини, але і орган, що видає (EAW) у цій державі, будь то прокурор чи суд, контролюються не лише їхніми вищими судами, але і Європейським судом.
ІНТЕРПОЛ - це зовсім інша історія. Його діяльність не контролюється жодним внутрішнім чи міжнародним судом, він не зобов’язаний публікувати рішення, які він приймає, і працює в основному таємно у своєму штабі в Ліоні.
Навіть рішення про скасування розшуку, які я отримував по своїх клієнтах надсилаються особі у скороченому (засекреченому) форматі.
Тому, висновок цілком очевидний. Європа може дозволити собі крутити носом від червоних карток Інтерполу, тим більше випущених такими антидемократичними країнами як Росія, а наша держава, як справжній “взірець” міжнародної організації, гарантує міжнародній спільноті затримати всіх без винятку.
Прикладом чого є спільна Інструкція МВС, ДПСУ № 505 від 14.06.2016 року за якою наші прикордонники діють по принципу "затримати, не можна відпустити". Ця інструкція не передбачає жодних виняток із правил. Будь-який натяк на розшук - вдягай кайданки.
Гадаю, що в цьому контексті варто напрацювати законодавчі шляхи вирішення, хоча б щодо мінімальної фільтрації таких розшуків ще на стадії прикордонного контролю, тим більше, що проблематики від існуючого стану речей досить багато.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422