Системи відкритих даних - це потужний інструмент для моніторингу і громадського контролю.
В Україні сьогодні працює низка сервісів, де кожен громадянин може дізнатися, скільки коштів витрачено на відбудову певного об’єкта в його місті та чи виконаний проєкт, яку суму конкретна селищна рада спрямувала на ремонт дитячого майданчика або облаштування парку, перевірити законність будівництва, дізнатися про перелік медичних послуг і ліків, які може отримати безкоштовно за держпрограмами тощо.
Відкриті дані — це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Тобто відкриті дані повинні бути оприлюднені у такому вигляді, щоб їх легко можна було скопіювати, відсортувати й проаналізувати. Наприклад, релізи чи звіти на сайтах органів місцевої та державної влади не можна віднести до відкритих даних.
На основі відкритих даних можна контролювати й аналізувати роботу державних органів, покращувати ті чи інші державні сервіси і створювати нові.
У бізнесі відкриті дані (відкритий реєстр судових рішень, реєстр порушників антикорупційного законодавства тощо) дозволяють дізнатися про доброчесність контрагента та перевірити, чи не належить потенційний бізнес-партнер до санкційного блоку. Окрім того, бізнес має можливість пропонувати свої послуги органам влади різних рівнів через участь у тендерних пропозиціях, оприлюднених на цифрових сервісах.
Сьогодні продуктами на основі відкритих даних щомісяця користуються понад 7 мільйонів українців. Показовим є те, що у 2023 році Україна посіла третє місце серед 35 країн Європи в рейтингу Open Data Maturity Ranking. Рівень зрілості відкритих даних в Україні сягнув 96%, тоді як у середньому по Європі – 83%.
Сервіси відкритих даних в Україні. Приклади та їх антикорупційні можливості
Сервіси з відкритими даними дозволяють представникам громадськості та бізнесу оцінити ефективність і доцільність використання бюджетних коштів та грошей, залучених від міжнародних організацій. Вони мають на меті мінімізувати корупційні ризики шляхом прозорості та зробити усі сфери життя більш комфортними. Розглянемо їх особливості та переваги:
DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management)
Однією з пріоритетних галузей для українського суспільства наразі є відбудова об’єктів, що були знищенні або пошкоджені внаслідок російської агресії.
Зареєструвати проєкт відбудови, слідкувати за фінансовими потоками та просуванням робіт дозволяє державна цифрова екосистема управління відновленням (DREAM). Сервіс збирає, систематизує і публікує відкриті дані в режимі реального часу, тому дає можливість стежити абсолютно за всіма етапами проєкту - від реєстрації до виконання й аудиту.
Проєкти можуть реєструвати центральні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Підприємство, установа або організація можуть подавати пропозиції лише у разі реєстрації у системі органу влади за територіальною належністю. DREAM відкрита для залучення коштів як від державних, так і від міжнародних організацій.
При цьому стежити за усіма етапами втілення конкретного проєкту можуть не лише його ініціатор і донор, а й будь-який громадянин чи організація, зацікавлені в прозорому та ефективному використанні коштів та кінцевому результаті. DREAM має такі інструменти для громадського моніторингу та контролю:
публічний портал, де доступні деталі всіх проєктів, які додані до екосистеми;
банк проєктів, їх можна відсортувати за галуззю, географією, наявністю фінансування тощо. Дані за кожним проєктом можна переглянути окремо;
інтеграція з системою Prozorro, яка дозволяє переглянути інформацію про оголошені закупівлі;
інтерфейс API (Application Programming Interface) – сервіс для професійних аналітиків, за допомогою якого можна отримувати дані з DREAM і використовувати їх для створення аналітичних матеріалів.
За даними з відкритих джерел, наразі в системі DREAM зареєстровано 5056 проєктів 75 громад. Їхній загальний бюджет – 268,6 млрд грн. Найбільша кількість проєктів запланована на територіях Ірпінської, Харківської та Миколаївської громад.
Це онлайн-платформа створена Transparency International Ukraine, де представники бізнесу та громадськості можуть знайти й проаналізувати інформацію про публічні закупівлі, оцінити та обговорити її умови.
Шукати інформацію на сервісі можна за назвою об’єкта, дані про який вас цікавлять. Також - за даними замовника. Найлегше це зробити за кодом ЄДРПОУ. Для пошуку за типом виконаних робіт можна використовувати код CPV - державний класифікатор закупівель. Окрім того, система пропонує ще низку фільтрів.
Цінним є те, що Dozorro передбачає не тільки моніторинг, а й можливості зворотного зв’язку. Функціональні можливості Dozorro спрямовані не тільки на аналіз, а й на безпосередню комунікацію в галузі публічних закупівель між громадськістю, бізнесом та владними інституціями. Користувачі можуть залишати відгуки про конкретний тендер на порталі, а також зафіксувати порушення у заяви та звернення до органу оскарження.
Для більш глибокого аналізу закупівель проєкт Transparency International Ukraine Dozorro розробив комплексний аналітичний модуль BI Prozorro. Він містить більше фільтрів та дає ширший спектр можливостей. У ньому є дані про всі закупівлі, які провели через електронну систему Prozzoro з 2015 року.
BI Prozorro складається з додатківзданими про різні складові публічних закупівель (самі закупівлі, виконання договорів, моніторинги Держаудитслужби тощо). Модуль аналітики - з різних об’єктів: фільтрів, діаграм, графіків і таблиць.
Одна з головних переваг BI Prozorro у тому, що повні дані про закупівлю можна вивантажити у вигляді таблиці для подальшого аналізу даних. Такі таблиці містять детальну інформацію про тендери та лоти, їхніх учасників й організаторів, про скарги та моніторинги закупівель. Це дуже зручний інструмент, для аналізу як в бізнесі, так і для журналістських розслідувань чи створення досліджень громадських організацій.
Успішні кейси громадського контролю в публічних закупівлях
Громадський контроль за публічними закупівлями в Україні через системи відкритих даних уже дозволив суттєво зекономити бюджетні кошти. Наразі є непоодинокі кейси відкликання тендерних пропозицій та розірвання угоди з переможцем торгів з боку органів влади на основі даних громадського моніторингу та журналістських розслідувань.
Як приклад, Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації розірвав угоду з ТОВ “Науково-виробнича фірма “Артос” вартістю 39,39 млн грн. Йшлося про ремонт багатоповерхівки у деокупованому населеному пункті. Громадські активісти проаналізували відкриту тендерну документацію та з’ясували, що підрядник подав некоректні документи, завантаживши до системи пропозицію та кошторис, зроблені для іншого тендеру, де відрізнялися адреса й сума. Після оприлюднення цих даних ОВА розірвало тендерну угоду.
У Полтаві КП «Декоративні культури» розірвало угоду на закупівлю піску за завищеними цінами з ТОВ «КТК». Місцеві ЗМІ повідомляли, що КП придбало пісок для дитячих майданчиків за аномально високою ціною - 2000 грн/м³, у той час, як інші бюджетні установи закупали його по 250-300 грн/м³ з доставкою. Історія набула широкого розголосу, а один з місцевих депутатів навіть звернувся зі скаргою до прокуратури. Скандальну угоду розірвали.
Аналогічним є кейс із закупівлями барабанів для "психологічного розвантаження дітей в укриттях" на понад 800 тисяч гривень Дніпровською районною адміністрацією Києва. Саме моніторинг систем відкритих даних дозволив побачити недоцільні значні витрати з бюджету, а суспільний резонанс, який викликали ці тендери, став підґрунтям для розірвання угоди та дозволив запобігти неефективному використанню фінансових ресурсів.
Робота систем відкритих даних під час воєнного стану
З міркувань безпеки не всі набори даних в Україні зараз доступні. На Єдиному державному вебпорталі відкритих даних залишається закритою, інформація про точне місце розташування об'єктів енергетичної інфраструктури, військових частин, інформація про фізичних та юридичних осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та інші дані, які ворог може використати проти України. Разом із тим, Україна - єдина у світі країна, де система відкритих даних розвивається в умовах війни.
Попри певні обмеження через воєнний стан, відкриті дані залишаються дієвим механізмом прозорості та підзвітність влади, що гарантує рівний доступ до інформації та за умови активної позиції громадськості й бізнесу запобігає корупційним проявам в усіх сферах суспільного життя.
Стаття написана у співавторстві з головним спеціалістом Відділу координації державної інформаційної політики із запобігання корупції Новосьоловою Ганною.
