Значення вини платника у застосуванні штрафу за ст. 120-1.1 ПК України
Суцільна автоматизація реєстрації ПН/РК в ЄРПН часто призводить до застосування фінансових санкцій до платників незалежно від їх вини, проте на щастя судова практика іншої думки.
Як відомо, структура ст. 120-1.1 ПК України сформована таким чином, що у разі фактичної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) з порушенням граничного строку, до платника податку у безумовному автоматизованому порядку застосовується відповідна штрафна санкція. На жаль зміст ст. 120-1.1 ПК України не містить навіть й натяку на те, що саму технологічну, автоматизовану дію з фактичної реєстрації ПН/РК в ЄРПН вчиняє саме центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, як адміністратор ЄРПН (з огляду на зміст пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України), а не платник податку, як звичайний користувач такої системи.
В даному сенсі, на мою думку, важливо звернути увагу на зміст висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду викладених у постановах від 12.07.2019 № 0940/1600/18 (№ К/9901/15445/19) та від 23.07.2019 № 620/3609/18 (№ К/9901/16564/19) де зазначено, що: « … в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність … може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.»
Не менш важливий висновок викладено Верховним судом у постанові від 06.08.2018 № 818/1447/16 (№ К/9901/40500/18) де наголошено, що: « … отримувач (позивач) має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов'язку надіслати складений ним розрахунок-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу. Таким чином, не можуть бути застосовані до позивача (покупця) штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, якщо продавець не виконав свого обов'язку з надіслання розрахунку коригування отримувачу. Такі обставини унеможливлюють реєстрацію позивачем розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»
У контексті наведених висновків Верховного суду щодо очевидної необхідності дослідження обставин здійснення платником податку усіх необхідних від нього дій, які передбачив законодавець для вчасної реєстрації ПН/РК, неможливо оминути зареєстрований 30.08.2019 у парламенті за №1210 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.
Даний законопроект викликав, м’яко кажучи, жваву дискусію (а у дійсності справжнє обурення) не лише серед бізнес-спільноти, а й у середовищі правників з податкових спорів, передумовою якої є одна з пропозицій профільного комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики доповнити ст. 109 ПК України пунктом 3. Суть такого доповнення у тому, що особа нестиме фінансову відповідальність передбачену зокрема ст. 120-1 ПК України за вчинене податкове правопорушення незалежно від наявності вини!
Тож справедливо виникає питання, а чи дійсно вітчизняний платник податку прагне саме до такого змісту автоматизації відносин з податковим органом, зокрема у призмі задекларованої новосформованим українським урядом суцільної «діджиталізації»? Чи отримаємо ми обіцяну лібералізацію господарювання від такої концепції «держави у смартфоні» ?
- Об изменении климата, как величайшей лжи Володимир Стус 02:49
- ШІ: від демонізації до можливостей Світлана Сидоренко вчора о 21:21
- Недопустимість показів свідка, що став обвинуваченим: висновки Верховного суду Дмитро Харко вчора о 19:41
- Мистецтво переговорів: стратегії win-win для бізнесу та лідерів Олександр Скнар вчора о 12:20
- Починаємо обговорювати когнітивні простори, але етичні рамки й інтеграція в GDPR відсутні Ольга Духневич вчора о 10:35
- Для чого Росії підбурювати поляків проти українців? Михайло Стрельніков 23.09.2025 19:32
- Виключення з військового обліку через непридатність: порядок та наслідки Вікторія Яремчук 23.09.2025 15:02
- Контракт 18–24: умови, виплати та випадки повернення коштів Анастасія Плаван 23.09.2025 14:42
- 5 інструментів для ефективного делегування продажів у малому бізнесі Олександр Висоцький 23.09.2025 11:55
- Пластична операція без сюрпризів: що зробити заздалегідь Дмитро Березовський 23.09.2025 09:08
- Вигорання керівників: чому талановиті менеджери зникають з бізнесу Марина Кравченко 22.09.2025 14:30
- Енергетичний суверенітет для промисловості Ростислав Никітенко 22.09.2025 10:21
- Медіація в бізнесі: як перетворити конфлікт на можливість для зростання Олександр Скнар 22.09.2025 09:04
- Когда начнётся следующий Модерн? Володимир Стус 22.09.2025 01:11
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак 19.09.2025 16:18
- Вигорання керівників: чому талановиті менеджери зникають з бізнесу 686
- Недопустимість показів свідка, що став обвинуваченим: висновки Верховного суду 384
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 241
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 198
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 150
-
Україна починає систематичну закупівлю малька для відновлення популяції риби
Бізнес 13358
-
Стратегія "Не дивися вгору". Чому Туреччина може збити російський літак, а Естонія – ні
13067
-
ЄС збирається припинити імпорт російської нафти в Угорщину і Словаччину за допомогою мит
Бізнес 10211
-
УЗ відновила побудовану у 1979 році "ризьку" електричку: фото до і після
Бізнес 9084
-
Угорщина почала тестувати потужність нафтопроводу з Хорватії: поки що незадоволена
Бізнес 8760