Як війна вплинула на інвестиційну привабливість України?
У цьому блозі розглянемо як змінювалася ситуація та що впливає на інвестклімат найбільше.
За даними Європейської Бізнес Асоціації індекс інвестиційної привабливості в другій половині поточного року склав 2,48 бала із 5 можливих. Таке значення можна порівняти з аналітикою 2020 року, коли пандемія коронавірусу була в найбільш активній фазі. Згідно з результатами дослідження, половина топменеджерів визначають інвестиційний клімат несприятливим і лише 5% вважають навпаки. Тут слід зауважити, що ще влітку показники були гіршими.
Варто згадати, що ще в серпні аналогічне дослідження показувало найнижчий показник з 2013 року — 2,17 бала. Негативними чинниками були продовження військових дій, корупція та проблеми в судовій системі. Водночас з позитивних змін були відмічені: статус кандидата на вступ до ЄС, анулювання мит і квот для українського експорту, а також транспортний безвіз з Євросоюзом. Можна відзначити, що попри повномасштабну війну, український бізнес має хороший запас міцності.
Динаміка інвестиційної привабливості України. Джерело: ЄБА
Порівнюючи ситуацію і фактори впливу на бізнес в першій половині року з тим, що ми маємо зараз, можна зробити кілька висновків. Військові дії досі залишаються основним чинником, який має найбільший негативний ефект на інвестиційний клімат. Другою негативною умовою тепер стали атаки на енергетичну інфраструктуру, а корупція зараз на третьому місці. Головні позитивні фактори інвестиційного клімату залишилися незмінними з першого півріччя поточного року.
Очікування щодо наступних шести місяців не надто оптимістичні, адже лише 22% директорів великих компаній очікують на покращення ситуації. Водночас 99% планують і надалі працювати в Україні попри всі можливі ризики, а 63% навіть збираються продовжити інвестиції в національну економіку. Також слід згадати, що навіть у випадку тривалого блекауту 72% компаній не збираються залишати український ринок. Більшість із них роблять ставку на автономність, а також альтернативні способи зв’язку для продовження роботи.
Національний банк визначає перебої постачання електроенергії другим за значенням чинником, який вплинув на бізнес. Частина бізнесу адаптувалася до обмежень енергопостачання, але відновлення економічної активності після початку повномасштабного вторгнення зупинилося. Інша частина підприємств вимушено зупинила або зменшила свою діяльність. Якщо малі та середні компанії можуть забезпечити себе електрикою завдяки генераторам, то великі виробництва не мають такої можливості. Найбільш постраждалими від ракетних ударів вважається промисловість — металургійні та видобувничі підприємства.
Індекс очікувань ділової активності. Джерело: НБУ
Постійні ракетні удари стали причиною прогнозу більшого падіння економіки у 2022 році та погіршення прогнозів на наступний рік. Очевидно, що подібна ситуація в енергосистемі не є сприятливою для інвестицій та позначиться на настроях власників бізнесу. Хоча зараз ми бачимо покращення — попереду важка зима, але тимчасово зменшивши споживання її буде цілком реально пройти. За прогнозами енергетиків, споживання зменшиться із закінченням зими, це дасть можливість стабілізувати ситуацію в енергетичній галузі. Після цього можна очікувати, що це стане фактором покращення інвестиційної привабливості.
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус вчора о 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко вчора о 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 274
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 217
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 98
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 96
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 64
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38552
-
Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу
Бізнес 27690
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
23092
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 18855
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 15468