Чому Нацбанк зберіг облікову ставку у 25%?
У цьому блозі розберемо чому нацбанк зберіг ставку на тому ж рівні і як це вплине на економіку.
У червні 2022 року НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Це був один із комплексу заходів для стабілізації гривневих коливань та збереження заощаджень населення. Це справді збільшило зацікавленість в гривневих активах та знизило тиск на валютному ринку, зокрема на сірому. Вже зараз ми бачимо, що інфляція дещо нижче, очікуваного рівня, хоча і сягатиме близько 30% в річному вимірі.
8 грудня національний регулятор прийняв рішення зберегти облікову ставку на тому самому рівні. Такий крок допоможе підтриманню стабільності курсу валют, втримає депозити на рахунках банків та сприятиме поступовому зниженню інфляції. Згідно з моніторингом НБУ, наразі індекс споживчих цін продовжує зростати, проте повільнішими темпами, ніж було прогнозовано раніше. Бойові дії та окупація частини територій України залишаються найбільшими факторами впливу. Збільшення інфляції викликане руйнуванням інфраструктурних та виробничих об’єктів, а також логістичними обмеженнями внаслідок цього.
Завдяки таким заходам вдалося суттєво скоротити розрив між офіційним та готівковим курсом гривні, стабілізувати інфляційні очікування та захистити заощадження громадян. Як фактор поступової стабілізації економічної системи слід також розглядати надходження міжнародної фінансової допомоги. Поруч зі збереженням доволі високої облікової ставки це стало додатковим елементом стримання інфляції.
Можна також пригадати, що 2015 року ставка була ще вища — 30%, а 2000 року взагалі підіймалася до позначки в 45%. Звісно, що висока облікова ставка не є сприятливим чинником для зростання економіки та є фактором обмеженого кредитування. Але варто розуміти, що альтернативою могли б стати швидке згоряння державних резервів у багатті інфляції та глобальна валютна криза. Очевидно, що за позитивних тенденцій, регулятор буде знижувати цей показник.
Облікова ставка НБУ у 2022 році. Джерело: НБУ
Підняття облікової ставки для сповільнення темпів інфляції — не новий крок. Криза, спричинена війною росії, торкнулася і західних країн. Для досягнення цілі інфляції в межах 2% центробанк ЄС восени підняв облікову ставку одразу на 0,75% вперше у своїй історії. До таких кроків прийшов не тільки Євросоюз, а навіть Сполучені Штати. ФРС США підняла облікову ставку до рівня 4%, що є найбільшим показником з часів кризи 2008 року. Також можна очікувати, що це не останні підвищення ставок найближчим часом.
Збереження облікової ставки стало не єдиним механізмом сповільнення інфляції — державний регулятор змінив умови резервування. Тепер банки повинні будуть відкладати гроші клієнтів, а саме 5% за гривневими рахунками, і 15% за валютними. При цьому нема потреби зберігати саме з готівки, половина резервів можуть бути також у вигляді ОВДП. Цим коштам не обов’язково просто накопичуватися без діла. Банки зможуть змусити ці гроші працювати та отримувати відсоток від Мінфіну, що своєю чергою зменшить обсяги ліквідності й створить додаткових клієнтів Міністерству фінансів.
Очевидно, що національний регулятор не очікує швидкого зниження інфляції через продовження війни. Постійні ракетні обстріли, та, як наслідок, дефіцит електроенергії значно впливає на економічну активність і ситуація не зміниться найближчим часом. Підприємства повинні витрачати додаткові ресурси на підтримання роботи на час блекаутів, отже ми отримуємо скорочення виробництва. Тому заходи щодо стримування інфляції швидше за все будуть використовуватися і надалі з поправками на поточну ситуацію.
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- Нація вбивць 365
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 311
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 165
- Професії зникають, навички – у тренді 136
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 113
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 13513
-
"Скасувати "зелений" тариф – і ціни зростуть". Що робити з відновлювальною енергетикою
Бізнес 11721
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 10867
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9256
-
"Ганебний прецедент": українська студія звукозапису продублювала "Minecraft: Фільм" російською
Життя 6492