Чому Нацбанк зберіг облікову ставку у 25%?

У червні 2022 року НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Це був один із комплексу заходів для стабілізації гривневих коливань та збереження заощаджень населення. Це справді збільшило зацікавленість в гривневих активах та знизило тиск на валютному ринку, зокрема на сірому. Вже зараз ми бачимо, що інфляція дещо нижче, очікуваного рівня, хоча і сягатиме близько 30% в річному вимірі. 

8 грудня національний регулятор прийняв рішення зберегти облікову ставку на тому самому рівні. Такий крок допоможе підтриманню стабільності курсу валют, втримає депозити на рахунках банків та сприятиме поступовому зниженню інфляції. Згідно з моніторингом НБУ, наразі індекс споживчих цін продовжує зростати, проте повільнішими темпами, ніж було прогнозовано раніше. Бойові дії та окупація частини територій України залишаються найбільшими факторами впливу. Збільшення інфляції викликане руйнуванням інфраструктурних та виробничих об’єктів, а також логістичними обмеженнями внаслідок цього.

Завдяки таким заходам вдалося суттєво скоротити розрив між офіційним та готівковим курсом гривні, стабілізувати інфляційні очікування та захистити заощадження громадян. Як фактор поступової стабілізації економічної системи слід також розглядати надходження міжнародної фінансової допомоги. Поруч зі збереженням доволі високої облікової ставки це стало додатковим елементом стримання інфляції. 

Можна також пригадати, що 2015 року ставка була ще вища — 30%, а 2000 року взагалі підіймалася до позначки в 45%. Звісно, що висока облікова ставка не є сприятливим чинником для зростання економіки та є фактором обмеженого кредитування. Але варто розуміти, що альтернативою могли б стати швидке згоряння державних резервів у багатті інфляції та глобальна валютна криза. Очевидно, що за позитивних тенденцій, регулятор буде знижувати цей показник.

Облікова ставка НБУ у 2022 році. Джерело: НБУ

Підняття облікової ставки для сповільнення темпів інфляції — не новий крок. Криза, спричинена війною росії, торкнулася і західних країн. Для досягнення цілі інфляції в межах 2% центробанк ЄС восени підняв облікову ставку одразу на 0,75% вперше у своїй історії. До таких кроків прийшов не тільки Євросоюз, а навіть Сполучені Штати. ФРС США підняла облікову ставку до рівня 4%, що є найбільшим показником з часів кризи 2008 року. Також можна очікувати, що це не останні підвищення ставок найближчим часом.

Збереження облікової ставки стало не єдиним механізмом сповільнення інфляції — державний регулятор змінив умови резервування. Тепер банки повинні будуть відкладати гроші клієнтів, а саме 5% за гривневими рахунками, і 15% за валютними. При цьому нема потреби зберігати саме з готівки, половина резервів можуть бути також у вигляді ОВДП. Цим коштам не обов’язково просто накопичуватися без діла. Банки зможуть змусити ці гроші працювати та отримувати відсоток від Мінфіну, що своєю чергою зменшить обсяги ліквідності й створить додаткових клієнтів Міністерству фінансів.

Очевидно, що національний регулятор не очікує швидкого зниження інфляції через продовження війни. Постійні ракетні обстріли, та, як наслідок, дефіцит електроенергії значно впливає на економічну активність і ситуація не зміниться найближчим часом. Підприємства повинні витрачати додаткові ресурси на підтримання роботи на час блекаутів, отже ми отримуємо скорочення виробництва. Тому заходи щодо стримування інфляції швидше за все будуть використовуватися і надалі з поправками на поточну ситуацію.