Огляд банківського сектору за другий квартал поточного року

Основними позитивними новинами стали відновлення роботи банків на вільних від окупації регіонах, збільшення обсягу гривневих вкладів серед населення та ріст іноземних валютних вкладів бізнесу. Також слід відзначити, що в цей період відбулося зростання ставок за депозитами в національній валюті, а чисті активи досягли довоєнного рівня. Національний банк України також вирішив не карати банки за недотримання вимог щодо ліквідності та капіталу на час війни. У цьому блозі поглянемо на те, які ще тенденції помітно зі звіту НБУ та на можливі ризики й перспективи.

Від початку війни банківська система вперше стала прибутковою саме в другому кварталі, якщо ми враховуємо гривневий еквівалент. За цей період банки отримали 189,082 млрд гривень при витратах 185,675 млрд гривень. Також вдалося накопичити резерви, що в 12 разів перебільшують аналогічний період минулого року. Попри певні позитивні фактори слід згадати, що банківська система отримала збитки на 4,5 млрд грн в результаті відрахувань до резервів на тлі передбачених кредитних втрат. Збитковими визнано 24 банківські установи, які сукупно отримали понад 10 мільярдів гривень втрат. Частина тих установ, які втримали операційну прибутковість, були змушені скоротити витрати на заробітну платню.

У другому кварталі на звільнених територіях банки нарощували активність шляхом відновлення мережі відділень.

Друга половина травня відзначилась уповільненням темпів надходжень коштів населення на банківські депозити. Для боротьби з інфляцією, НБУ підняв облікову ставку до 25% річних, що покращило привабливість депозитів в державній валюті у порівнянні з іноземною. Такі дії змогли переламати тенденції й покращили темпи надходження грошей з депозитів. Найцікавішими для вкладників були депозити на три місяці у гривні. Одночасно з тим гривневі позики суб’єктам господарювання зросли в середньому до майже 18%, такий показник пов’язаний зі збільшенням кредитного ризику.

За період другого кварталу зафіксовано зниження використання активних платіжних карток після початку війни.

За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в тому числі фізичних осіб-підприємців, загальна сума вкладів у банках-учасниках фонду складала на 1 серпня 935,5 млрд грн. Вклади в іноземній валюті становили 355,1 млрд грн, решта 580,4 млрд грн були у національній валюті. ФОПи-вкладники мали в банках менш як 10% від загальної кількості вкладів, або ж 90,0 млрд грн.

Основними ризиками для банківської системи є воєнні дії, їх розповсюдження та тривалість. Очевидно, що кількість територій, які контролює Україна впливає на кількість відділень українських банків, які можуть функціонувати. Одночасно з тим одним з найбільших ризиків є кредитний, адже війна прямо позначається на вартості кредитів і здатності клієнтів виплачувати кредитні зобов’язання перед банками. Разом з тим, банківські установи цілком здатні провести реструктуризації для певних боргів, що позитивно вплине на стійкість всієї системи. Слід також зауважити, що в умовах непередбачуваного розвитку подій в країні, попит на кредити також буде скорочуватися. Відповідно до цих аспектів, очікувати на певний рівень стабілізації банківської системи можна буде після досягнення миру, або часткового перемир’я на фронті.